Чуга
| Українське національне вбрання |
| Чуга |
|---|
 |
| Жіночий стрій |
| Чоловічий стрій |
| Історія |
| Географія |
 Категорія •  Портал •  Ілюстрації |
Чу́га (чуганя) — прямоспинний плащуватий одяг із коричневого саморобного сукна, що був поширений серед карпатських лемків. Особливістю чуги були фальшиві рукави, які зшиті знизу і використовувались як кишені[1], та дуже довгим коміром, що звисає на плечах поза пояс (одяг). Прикрашена довгими френзлями (звисаючі нитки, бахрома), плетеними в коси — або зв'язаними в мережку. Чуга у лемків вважалась символом заможності. Залежно від регіону Лемківщини відрізнялось оздоблення чуги.
У галицьких верховинців чугою називався рід свитки з косматого зверху сукна, без рукавів і коміра[1].
На Слобожанщині — довгий каптан.
Словом чуга́й (чугаїна, чугаїнка) у деяких діалектах називали свитку[2][3][4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Чуга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Чугай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Чугаїна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Чугаїнка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1994. — 256 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чуга // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Чуга, чуганя, гуня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2064. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |