Чуднів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуднів
Cudnov-coat-of-arms.png
Герб Чуднова
Чуднівська районна державна адміністрація
Чуднівська районна державна адміністрація
Чуднів
Чуднів на мапі Житомирської області. Чуднівський район зафарбований.
Чуднів на мапі Житомирської області. Чуднівський район зафарбований.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Житомирська область
Район/міськрада Чуднівський район
Рада Чуднівська міська рада
Код КОАТУУ 1825855100
Засноване 1416
Статус міста з 2012 року
Населення 5752 (01.01.2011)[1]
Площа 10 км²
Координати 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д. / 50.05278; 28.09694Координати: 50°03′10″ пн. ш. 28°05′49″ сх. д. / 50.05278° пн. ш. 28.09694° сх. д. / 50.05278; 28.09694
Висота над рівнем моря 244 м
Водойма Тетерів
Відстань
Найближча залізнична станція Чуднів-Волинський
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 94 км
 - автошляхами 54 км
Міська влада
Адреса 13200, Житомирська обл., Чуднівський р-н, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 146, 2-17-81
Міський голова Розводовський Іван Йосипович

Чу́днів — місто в Україні, центр Чуднівського району Житомирської області. Розташоване в північно-західній частині Придніпровської височини, над рікою Тетерів, за 5 км від залізничної станції Чуднів-Волинський (лінія Козятин IШепетівка). Статус міста з 2012 року.[2]

Демографія[ред.ред. код]

Рік кінець 19 ст 1974 1984 2001 2008 2011
Загальна кількість населення 10 500 6 600 7 900 6 450 5 800 5 650

Назва[ред.ред. код]

Назву пов'язують з прізвищем Київського боярина Чудина, вихідця з чудських старшин, відзначеного в літописах. Народні перекази виводять топонім від слова чудо. Розповідають, що Чуднів колись звали Червоним яблучком. Князь, зачарований навколишньою красою, нібито сказав, що це не яблучко, а велике чудо, за іншою версією, що в давнину жителі міста дивом (чудом) відбили багатотисячну татарську орду.[3]

Історія[ред.ред. код]

Чуднів (Czudnow) на карті Себастьяна Мюнстера, 1554 р.

Перша документальна згадка про Чуднів відноситься до 1416 року, в якому, згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво-Софійський собор[4]. В той час в Чуднові був один замок і місто, в якому збиралися річні ярмарки на св. Петра[5]. В 1471 р. в люстрації Київської землі, що пройшла після розвалу самостійного Київського удільного княжества, в Чуднові показаний замок, озброєний 3 пушками і 2 піщалями; в ньому зберігались значні запаси провіанту та жили замкові слуги. В місті жило багато вільних людей та міщан, також було 32 двори хліборобів, що платили по 20 грошей податі і 63 корчми (30 грошей); мита виходило в рік 10 коп. грошей.; до Чуднова простягались 7 сіл і 8 бортних земель, з яких виходило 18 відер меду в рік[6]

У 1507 р. одні з найбільших в Україні магнати — князі Острозькі стали дідичами (або власниками) Чуднова.[7]

1660 місце капітуляції (за підсумками Чуднівської Битви) московського війська генерала В. Шереметєва перед польським, що призвело до Слободищенського трактату. У 19 ст. Чуднів важливий торгівлею сільсько-господарськими продуктами (з кінця 19 ст. мав 10 500 меш., у тому числі половину євреїв). Тепер невелика харчова промисловість, Чуднівський спиртовий завод, меблева фабрика, торфове підприємство.

Промисловість[ред.ред. код]

  • Чуднівський спиртзавод, ДП «ЖЛГЗ» Чуднівська філія
  • Чуднівський хлібозавод, підприємство «Харчовик»
  • Чуднівська меблева фабрика, ТОВ «Стиль-Екологія»

Культура[ред.ред. код]

  • Чуднівський районний будинок культури
  • Центральна районна бібліотека
  • Районна дитяча бібліотека
  • Чуднівська школа мистецтв

Пам'ятки культури, архітектура[ред.ред. код]

У Чуднові розташовані чотири православні церкви: відомості про їх створення не раніше XVIII століття[8]: В Чуднові діє громада Української Греко-Католицької Церкви

  • Церква в ім'я Воскресіння Христа, розташована в центрі, містечка, була побудована на кошти прихожан в 1780 році.
  • Церква в ім'я св. Петра і Павла була побудована в 1769 році, очевидно, замість іншої древнішої, невідомо коли побудованої, так як збереглась видана нею бумага кн. Сангушко в 1746 році та церковні приходо-витратні книги збереглись з 1749 року;
  • Церква в ім'я Різдва Богородиці, побудована прихожанами в 1772 році;
  • Церква в ім'я св. Трійці, побудована в 1878 році замість колишньої, невідомо коли побудованої, від якої залишились, ісповідні відомості, що ведуть до 1803 року.

Також у Чуднові є кам'яна католицька церква, побудована в 1760 році вікарним єпископом Горчинським, замість попередньої дерев'яної, що була побудована в XVII столітті та сильно пошкоджена під час козацьких війн.[9]

В урочищі Шабелянка 9 серпня 2011 року було відкрито меморіал Чуднівська битва на честь загиблих у битві 1660 року[10].

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5216-VI «Про віднесення селища міського типу Чуднів Чуднівського району Житомирської області до категорії міст районного значення»
  3. Ю. М. Кругляк. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР, Київ; «Наукова думка», — 150 с., 1978
  4. Акти західної Росії т. I, стр. 38
  5. Архів Сангушків т. III, стр. 49—50
  6. Архів Південно-Західної Росії, частина VII, том II, стр. 4—5.
  7. Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні у другій половині XVI — першій половині XVII ст.
  8. Теодорович, Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. т. I, стр. 132–135
  9. Słownik geograficzny т. I, стр. 714
  10. Відкрито меморіал на місці Чуднівської битви
  11. «База даних малих космічних тіл JPL: Чуднів» (англ.). 

Посилання[ред.ред. код]