Чуйо (авіаносець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуйо
Japanese aircraft carrier Chūyō.jpg
Служба
Тип/клас Ескортний авіаносець, тип «Тайо»
Держава прапора Merchant flag of Japan (1870).svg Naval Ensign of Japan.svg
Параметри
Тоннаж 17 850 тонн (стандартна)
Довжина 180,1 м
Ширина 22,5 м
Осадка 8 м
Бронювання відсутнє
Технічні дані
Силова установка двовальна паротурбінна силова установка
Потужність 25 200 к.с. (18 790 кВт)
Швидкість 21 вузол
Екіпаж 800 чоловік
Озброєння
Артилерія 8 127-мм універсальних гармат
Зенітне озброєння 8 (пізніше 22) 25-мм зенітних гармат


Чуйо (яп. 冲鷹 ) — японський ескортний авіаносець часів Другої світової війни, тип «Тайо».

Історія створення[ред.ред. код]

Лайнер «Нітта Мару»

Збудований протягом 1938–1940 років як океанський лайнер «Нітта Мару» (яп. 新田丸). Протягом 1940-початку 1941 року використовувався за призначенням. Проте в лютому 1941 року був реквізований і використовувався як військовий транспорт. Здійснив кілька рейсів, в тому числі для перевезення американських полонених з острова Вейк до Японії.

Після битви за Мідвей було вирішено перетворити корабель на ескортний авіаносець. Реконструкція проходила в Куре з 20 серпня до 25 листопада 1942 року. Корабель отримав політну палубу довжиною 150 м і шириною 23 м. Він був обладнаний двома підйомниками. Острівної надбудови та катапульт не було.


Бойове використання[ред.ред. код]

«Чуйо» використовувався в основному як учбовий авіаносець та як авіатранспорт, перевозячи авіаційне спорядження на Трук та Філіппіни.

Два рази в нього влучали торпеди, але корабель вдавалось відбуксирувати в порт та відремонтувати.

Третя атака була останньою. 4 грудня 1943 року, коли «Чуйо» перевозив полонених американців з потопленого підводного човна «Sculpin» від Трука в Японію, він був пошкоджений торпедою, випущеною підводним човном «Sailfish» поблизу острова Хатідзьо. Через декілька годин підводний човен ще двічі атакував пошкоджений корабель, в який влучили 4 чи 5 торпед, внаслідок чого «Чуйо» затонув. При цьому загинули 1 250 чоловік, в тому числі 20 з 21 полоненого.

Джерела[ред.ред. код]

  • Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002–202 с. ISBN 5-17-012485-6