Чумний стовп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Худ. Панінні, церква Санта Марія Маджореі колона на честь Богородиці, 1744 р.

Чумний стовп  — монумент в подяку католицькому святому за припинення епідемії чуми. Серед інших назв — Маріацький стовп і стовп Св. Трійці.

Історичні дані[ред.ред. код]

Традиція створення колон як окремо поставлених монументів сягає в європейську античність. Відомі стовпи на честь римських імператорів. Серед випадково збережених монументів подібного роду — колона імператора Траяна. Колись вона була частиною розкішного комплексу споруд форуму імператора Траяна з базилікою, двома бібліотеками грецьких та римських рукописів та кінним монументом.

Колону вінчала фігура орла. По смерті імператора орла замінили на брозову фігуру імператора. Остання була втрачена в добу Середньовіччя. В 16 столітті верхівку колони прикрасили за наказом Папи Римського скульптурою апостола Петра, першого Папи Римського і покровителя Папської держави. Поодинокі зразки колон на честь імператорів зводили і в Константинополі як порівняння імператорів Візантії з давньоримськими імператорами. Але у Візантії цей тип монументів поширення не мав.

В Італії[ред.ред. код]

Серед перших стовпів на честь Мадонни — колона в Клермон-Ферран у Галлії, яку спорудили у 10 столітті.

Традицію ставити колони успадкувала і католицька Італія і Рим. Поширення вони отримали в період після Триденського собору (15451563 рр.), наради для координації дій по протистоянню ідеям Реформації і народжених форм протестантизму. Серед перших колон в Римі — монумент перед фасадом церкви Санта-Марія-Маджоре. Верхівку колони прикрасили фігурою Мадонни з немовлям. Вона і стала прообразом подібних монументів в багатьох країнах Європи, що дотримувались католицизму. Так, монумент на честь вшанування імператорів Риму почали використовувати на честь пошани Богородиці, а згодом Св. Трійці та католицьких святих. Частіше це були колони на честь Богородиці та Св. Роха, покровителя хворих на чуму. Колони ставили в подяку за припинення епідемій та інших випадків допомоги святих.

В Центральній Європі[ред.ред. код]

Чумний стовп, Відень, Австрія.
м. Штернберк, Моравія, ц-ва Благовіщення і Маріанський стовп.


Чумний стовп — характерна ознака багатьох міст і містечок Центральної Європи (Німеччини, Чехії, Словаччини, Австрії, Польщі, Угорщини), а також Іспанії і Португалії. Серед перших чумних стовпів-колон — стовп на честь позбавлення міста Мюнхен від вояків шведської армії та припинення чуми у 1638 р.

В добу бароко бажання прикрасити стовбур колони численними оздобами настільки камуфлювало його, що він практично зникав під нагромадженням оздоб, кам'яних хмарок, бічних скульптур. Деталі деяких чумних стовпів золотили, що посилювало їх декоративний ефект. До створення стовпів залучали архітекторів і відомих скульпторів. Відома участь в створенні скульптур для чумного стовпа уславленого скульптора Матьяша Бернарда Брауна (16841738).


Іноді будівництво тривало десятиліттями. Створення колони Св. Трійці в місті Оломоуц розтяглося з 1716 до 1754 р. Споруда вийшла настільки великою, що в її нижній частині розмістили і невеличку каплицю. Висота колони сягає позначки тридцяти п'яти (35) метрів. У 2000 р. чумний стовп міста Оломоуц було внесено до переліку пам'яток Всесвітнього культурного надбання як значного зразка центральноєвропейського бароко.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Černý Jiří: Barokní sloupy a sousoší v jižních Čechách. Seriál o historii a křesťanské ikonografii kolem nás, Setkání — Aktuality, České Budějovice č. 5,1999 — 14,1999.
  • Maxová Ivana — Nejedlý Vratislav — Zahradník Pavel: Mariánské, trojiční a další světecké sloupy a pilíře v kraji Vysočina, Praha 2006.
  • Šorm, A.; Krajča, A.: Mariánské sloupy v Čechách a na Moravě, Praha 1939
  • Ривкин Б. И."Малая история искусств. Античное искусство", М, «Искусство», 1972

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]