Чіксулуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чіксулуб

Чіксулуб (мовою майя:Чікшулуб, Chicxulub, [tʃikʃu'lub] — «демон кліщів», назва вказує на здавна відому високу поширеність паразитиформних комах у цій місцевості) — астроблема діаметром 150 км[1], що розташована на півострові Юкатан. За припущеннями науковців, кратер утворився близько 65 мільйонів років тому наприкінці крейдового періоду в результаті удару метеорита діаметром близько 10 км. Енергія удару оцінюється в 5×1023 джоулів або в 100 000 гігатонн у тротиловому еквіваленті[2] (для порівняння, найбільший термоядерний пристрій мав потужність близько 0,05 гігатонн).

За припущеннями, удар також викликав цунамі висотою 50 — 100 метрів. Підняті частки пилу викликали зміни клімату, подібні до ядерної зими, тож поверхня Землі декілька років[Джерело?] була закрита від прямих сонячних променів пиловою хмарою.

Приблизний збіг часу зіткнення з масовим вимиранням на межі мезозою та кайнозою дозволило припустити фізику Луїсу Альваресу та його синові геологу Волтеру Альваресу, що саме ця подія спричинила загибель динозаврів. Одним з головних доказів метеоритної гіпотези є тонкий шар глини, що відповідає межі геологічних періодів. У кінці 1970-х Альварес та колеги опублікували працю[3], що свідчить про аномальну концентрацію іридію в цьому шарі, яка в 15 разів перевищує номінальну. Науковці припускають, що цей іридій має позаземне походження. У статті 1980 року, наведено вимірювання концентрацій іридію в Італії, Данії та Новій Зеландії, які перевищують номінальну в 30, 160, і 20 разів відповідно. Крім того, у згаданій статті уточнено можливі параметри астероїда та наслідки його зіткнення з Землею[4][5].

Гіпотеза Альварес здобула підтримку частини наукової спільноти, але не є загальноприйнятою: дебати про її істинність тривають[6][7] (докладніше див. у статті Вимирання динозаврів).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Impact Structures Sorted by Diameter». Earth Impact Database. 
  2. Timothy J. Bralower, Charles K. Paull and R. Mark Leckie {{{заглавие}}}.
  3. W. Alvarez, L.W. Alvarez, F. Asaro, and H.V. Michel Anomalous iridium levels at the Cretaceous/Tertiary boundary at Gubbio, Italy: Negative results of tests for a supernova origin 2 University of Copenhagen: (1979) С. 69.
  4. L.W. Alvarez, W. Alvarez, F. Asaro, H. V. Michel. Extraterrestrial Cause for the Cretaceous-Tertiary Extinction 208 American Association for the Advancement of Science: (1980) С. 1095 — 1108. (англ.)
  5. Луис В. Альварес и др. Внеземная причина вымирания в меловом и третичном периодах. Экспериментальные результаты и теоретическая интерпретация (рос.)
  6. The Chicxlub debate, Princeton University website
  7. Джефри Клугер. «Возможно, динозавры вымерли не из-за астероида». InoPressa.ru за матеріалами Time. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Hildebrand A. R., Penfield G. T., Kring D. A., Pilkington M., Camargo Z. A., Jacobsen S. B. und Boynton W. V. (1991): Chicxulub crater: a possible Cretaceous/Tertiary boundary impact crater on the Yucatan Peninsula, Mexico. Geology 19, 867-871
  • Sharpton V. L., Burke K., Camargo Z. A., Hall S. A., Lee D. S., Marin L. E., Suarez R. G., Quezada M. J. M. Spudis P. D. und Urrutia F. J. (1993): Chicxulub multiring impact basin: Size and other characteristics derived from gravity analysis. Science 261, 1564-1567
  • Pope K. O., Ocampo, A. C., Kinsland, G. L. (1996): Surface expression of the Chicxulub crater. Geology 24(6), 527-530.
  • Hidebrand A. R., (1995): Size and structure of the Chicxulub crater revealed by horizontal gravity gradients and cenotes. Nature 376(6539), 415-417.
  • Alvarez L. W., Alvarez W., Asaro F. and Michel H. V. (1980): Extraterrestrial Cause for the Cretaceous-Tertiary Extinction. Science 208(4448), 1095-1108.
  • Kinsland G. L., Pope K. O., Cardador M. H., Cooper G. R. J., Cowan D. R., Kobrick M. and Sanchez G. (2005): Topography over the Chicxulub impact crater from Shuttle Radar Topography Mission data. In Large Meteorite Impacts III (eds. T. Kenkmann, F. Hörz and A. Deutsch), pp. 141–146. Geological Society of America.
  • Swisher, C. C., J. M. Grajales-Nishimura, Montanari, A., Margolis, S.V., Claeys, P., Alvarez, W., Renne, P., Cedillo-Pardo, E., Maurasse, F. J-M.R., Curtis, G.H., Smit, J. & McWilliams, M.O. (1992): Coeval 40Ar/39Ar ages of 65.0 million years ago from Chicxulub crater melt rock and Cretaceous-Tertiary boundary tektites. Science 257(5072) : 954-958.
  • Blum, J.D., Chamberlain, C.P., Hingston, M.P., Koeberl, C., Marin, L.E., Schuraytz, B.C. & Sharpton, V.L. (1993): Isotopic comparison of K/T boundary impact glass with melt rock from the Chicxulub and Manson impact structures. Nature 364: 325-327.
  • Keller G., Adatte T., Stinnesbeck W., Rebolledo-Vieyra M., Urrutia Fucugauchi J., Kramar U. und Stüben D. (2004) Chicxulub impact predates the K-T boundary mass extinction. Proc. Natl. Acad. Sci. 101, 3753-3758.
  • Keller G., Adatte T., Stinnesbeck W., Stüben D., Berner Z., Kramar U., und Harting M. (2004): More evidence that the Chicxulub impact predates the K/T mass extinction. Meteoritics & Planetary Science 39, 1127-1144.
  • Schulte P. and Kontny A. (2005): Chicxulub impact ejecta from the Cretaceous-Paleogene (K-P) boundary in northeastern México. In Large Meteorite Impacts III (eds. T. Kenkmann, F. Hörz and A. Deutsch), pp. 191–221. Geological Society of America.
  • Smit J., Gaast S. V. D. and Lustenhouwer W. (2004): Is the transition impact to post-impact rock complete? Some remarks based on XRF scanning, electron microprobe, and thin section analyses of the Yaxcopoil-1 core in the Chicxulub crater. Meteoritics & Planetary Science 39(7), 1113-1126.

Посилання[ред.ред. код]

Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.