Шабдар Осип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шабдар Осип
Шабдаров Йосип Архипович
Дата народження: 27 березня 1898(1898-03-27)
Місце народження: село Мала Лужала
Дата смерті: 11 листопада 1937(1937-11-11) (39 років)
Місце смерті: місто Йошкар-Ола
Національність: марієць
Мова творів: марійська, російська
Рід діяльності: письменник
Роки активності: 19181937
Жанр: лірика

Шабда́р О́сип (справжнє ім'я Шабдаров Йосип Архипович; *27 березня 1898, село Мала Лужала, Казанська губернія — †11 листопада 1937, тюрма НКВД, Йошкар-Ола) — марійський письменник, драматург і педагог.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред.ред. код]

Осип народився в родині марійського господаря Архипа Шабдара. По досягненні юнацького віку був мобілізований до російської армії, але після революції захопився комуністичними ідеями і навіть певний час був членом ВЧК. Закінчив Сернурський педагогічний технікум в 1922 році, потім Східний педагогічний інститут у Татарстані в 1932 році. Працював вчителем у школі в селищах Куженер та Сернур до моменту викрадення його людьми НКВС.

Творчість[ред.ред. код]

Почав писати в 1918 році, оприлюднивши вірш «Прокинься, марі!». Потім були новаторські «Шочмо мландемлан» (1919) та «У літню ніч» («Кеҥеж йўдым», 1919), «Мурызылан» (1920), які зарекомендували його як вправного лірика.

У 1920-их роках активно друкується у журналах «У илыш», «У вий», в газеті «Йошкар кече». У 1930-их творчість поета переживає накопичення конструктивістських прийомів, він пише поему з промовистою назвою «Трактор» (1930). Окремий вірш присвятив створенню Марійської Республіки у складі РРФСР.

Автор поетичних збірок:

  • «Кӱсле йӱк» («Звук гусел») (1929),
  • повість «Акыр саман» («Загибель світу») (1930),
  • повість «Кориш» («Грицько») (1931),
  • «Тӱшка вий дене» («Колективними зусиллями») (1931),
  • «Вурс йӱк» («Сталевий дзвін») (1933),
  • «Телеграма» (1933),
  • роман «Ӱдырамаш корно» («Доля жіноча») (1937).

Також Шабдар Осип автор статей про історію марійської літератури, драматичних творів (знищені НКВС) та творів для дітей. В 1936 році, під тиском окупаційної комуністичної влади, погодився на створення поетичної поеми «Пісня про багатиря Чоткара» (у співавторстві з Чавайном та Іпаєм). В поемі у кололітературній формі оспівувався Сталін. Щоправда, це не вберегло автора від арешту та насильницької смерті.

Жертва репресій[ред.ред. код]

В 1937 році радянська влада взялася за фізичне винищення марійської інтелігенції, яка проводила форсовану модернізацію національної культури і долала наслідки комуністичного впливу. Серед цих жертв був і Шабдар Осип, який 1937 року був викрадений членами НКВС та обвинувачений у націоналізмі і троцькізмі. Після катувань був убитий. Довгий час радянська влада приховувала вбивство письменника Шабдара, а спецслужби поширили неправдиву чутку про його смерть аж 1943 року в одному з концтаборів ГУЛАГу.

Після Другої світової війни влада частково визнала провину за вбивство письменника, йому було встановлено пам'ятник у селищі Сернур. Московські видавництва замовили низку перекладів творів Шабдара російською мовою, зокрема й найкращого прозового твору «Доля жіноча».

Переклади російською мовою[ред.ред. код]

  • Соловьиный родник. Антология марийской поэзии, Йошкар-Ола, 1970;
  • Доля женская. Гибель мира, Йошкар-Ола, 1959;
  • Кориш. Повесть, М., 1959.

Дослідження творчості Шабдара[ред.ред. код]

Більшість шабдарознавчих статей написана у післявоєнний час самими марійськими літературознавцями. Однак справжній скандал спричинила поява окремого дослідження про Шабдара у Швеції. Його автор — естонський філолог Ю. Мяґісте, який видав свою працю «Один із засновників марійської літератури Шабдар Осип» у Ґетеборзі в 1970 році.

Джерела[ред.ред. код]

  • Энциклопедия Республики Марий Эл / отв. ред. Н. И. Сараева.- Йошкар-Ола, 2009.- С.819 (рос.);
  • Осып Шабдар. Мурпого. Йошкар-Ола, 1988 (мар.);
  • Черных С. Я., Иосиф Шабдар. Очерк жизни и творчества, Йошкар-Ола, 1958.