Шаманек Альфред
| Альфред Шаманек | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження |
22 травня 1883 Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія | |||||
| Смерть |
1920 при переході через Дністер, на румунському березі в районі с. Косеуць тепер Молдова. | |||||
| Громадянство |
.svg){kind=small} →  ЗУНР | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |
→ ЗУНР | |||||
| Командування | ||||||
| начальник штабу УГА | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Альфре́д Шама́нек (нім. Alfred Schamanek; 22 травня 1883, Львів — квітень або травень 1920) — полковник УГА, начальник Генерального штабу (булави) Української Галицької Армії. Етнічний німець[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив кадетську школу (Відень, 1903), Академію Ґенерального штабу (Вінер-Нойштадт, 1911).
1914 — сотник (гауптман) генерального штабу австро-угорської армії (при а.-у. 8. GbBrig, м. Фоча на Балканах), згодом воював у її складі на італійському фронті, потім на Близькому Сході (Сирія). Потрапив у англійський полон, звідки зумів щасливо визволитись (спочатку до Болгарії, звідти до Австрії).
Повернувся 1918 р. до Галичини, вступив до лав УГА, став начальником матеріального штабу Начальної Команди УГА (за призначенням Дмитра Вітовського)[1].
Квітень 1919 — став начальником штабу II Корпусу. Відзначився в Чортківській офензиві, в наступі УГА на Київ (серпень 1919 року). Один із ініціаторів і розробників плану Чортківської офензиви: 5 червня очолив делегацію старшин ІІ корпусу УГА зі зверненням до командувача Віктора Курмановича щодо затвердження плану операції[1]. В Бучачі під час Чортківського наступу інформував Є. Петрушевича про катастрофічний стан з набоями, частково спричинений небажанням С.Петлюри підтримати «самовільний» наступ галичан[2]. 5 липня 1919 диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив полковника Альфреда Шаманека начальником штабу Галицької армії.
Брав участь в нараді 4 листопада 1919 р. за участю Симона Петлюри, Євгена Петрушевича (надав інформацію про кількість військ). Після підписання в Зятківцях (нині Гайсинського району, Вінницька область) 6 листопада перемир'я між УГА та Добрармією Симон Петлюра вимагав розстрілу генерала Мирона Тарнавського, Альфреда Шаманека; 13—14 листопада у Вінниці над ними відбувся польовий суд у справі самочинного підписання договору про перемир'я з представниками Добровольчої армії; суд виніс обом виправдальний вирок, вони та отаман Омелян Лисняк були понижені в посадах[2].
У середині листопада 1919 року командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М. Шиллінг наказав зосередити корпус полковника А. Шаманека в районі Козятин—Бердичів проти більшовицьких військ. А. Шаманек відмовився виконати наказ.
З січня 1920 р. — шеф штабу ЧУГА (Червона УГА). 6 лютого в Бірзулі Ананіївського повіту відбулося створення начального ревкому УГА як керівного органу галицького війська, шефом штабу став полковник Альфред Шаманек. У лютому-березні 1920 р. — керівник групи з реорганізації УГА в ЧУГА; був призначений командиром 1-ї бригади Червоних Українських Січових Стрільців (ЧУСС, очолював до 22 березня 1920)[2].
Загибель і поховання[ред. | ред. код]
Таємно покинув ЧУГА. Мав намір, рятуючись від більшовиків, з'єднатися з армією УНР. Але при переправі через Дністер з сотником Тітляром був застрілений на румунському (правому) березі найнятими перевізниками[2].
За одним твердженням, похований у селі Пороги (лівий берег Дністра)[3]. За іншим, у селі Косеуць (тепер Молдова, правий берег Дністра, навпроти міста Ямпіль)[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Литвин М., Щербак Л. Шаманек Альфред // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 705. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ а б в г Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 202.
- ↑ Микитюк Д. Українська Галицька Армія. — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях. — 5 т. — Вінніпег, 1958—1976.
- ↑ Воєнно-історичний форум (обговорення місця вбивства і поховання А. Шаманека). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 5 вересня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Др Ст. Шухевич. Полковник У. Г. А. Альфред Шаманек [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Літопис Червоної Калини. — 1930. — Ч. 6 (червень). — С. 3—5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Інститут українознавства НАН України. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. — Львів : Часопис, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шаманек Альфред // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2069. — 1000 екз.
- Інститут історії України [Архівовано 23 червня 2013 у WebCite]
- Воєнно-історичний форум (обговорення місця вбивства і поховання А.Шаманека) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Полковники УГА
- Народились 22 травня
- Народились 1883
- Померли 1920
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Нагороджені Пам'ятним хрестом 1912/13
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Начальники штабу Начальної Команди УГА
- Вояки ЧУГА
- Уродженці Львова
- Німці України
- Загиблі за незалежність Української держави у 1917 - 1921 рр. воїни українських збройних сил