Шамші-Адад V

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стела з зображенням Шамші-Адада V

Шамші-Адад Vассирійський цар, правив у 824-811 роках до нашої ери. Син Шульмануашареда III. Його дружиною була вавилонянка Шаммурамат, що стала прообразом Семіраміди. Головним ворогом Ассирії за часів правління Шамші-Адада було Урарту. Йому вдалося звдати важкої поразки урартському царю Ішпуїні. Пізніше цар здійснив похід в глиб Ірану. Ассирійське військо перетнуло хребет Загра і захопило Мідію та країну Парсуа. На півдні Шамші-Адад воював з вавилонським царем Мардукбаласуїкбі.

Життєпис[ред.ред. код]

На 31 першому році правляння Салманасара ІІІ[1] в країні спалахнуло повстання очолюване йог остаршим сином Ашшур-данін-аплі який був незадоволений призначенням спадкоємцем Шамші-Адада. Царевича підтримали 27 міст переважно корінної Ассирії, Салманасару залишилися лише столиця Кульху та гвардія, а також кілька міст сирійського прикордоння. За цих обставин Шамші-Адад був офіційно оголошений спадкоємцем і призначений головнокомадуючим армії. Його підтримали вищі воєначальники ассирійської армії такі як туртан Даян-Ашшур, начальник голів[2] Муттаріс-Ашшур та інші. Після шести років років[3] громадянської війни він остаточно переміг свого брата і відновив активну зовнішню політику країни.

Але тепер було не до походів за здобиччю у Сирії та до Середземного моря оскільки сильні суперники знаходилися значно ближче. На півночі Ассирії загрожувало Урарту яке за правління Ішпуїні продовжувало зміцнюватися. Інтереси обох держав перетиналися в країні маніїв на території сучасного північно-західного Ірану. Шамші-адад з військом перетнув Загрос в районі гори Куллар і розбивши вояків Ішпуїні захопив Мідію і країну Парсуа. На деякий час ассирійському царю вдалося зупинити експансію урартів. Однак невдовзі боротьба продовжилася. У своїх надписах Шамші-адад повідомляє що його воєначальник забрав у Ішпуїні 2 фортеці і 200 міст (поселень), а сам Ішпуїні вихваляється що відвоював у ассирійців Парсуа.

Шамші-адад також зайнявся південним напрямком і втрутився у вавилонські справи. Вавилонський цар Мардук-балассі-ікбі[4] уклав спілку з еламітами та халдейськими правителіями і повів боротьбу з ассирійцями. На деякий час контроль над Вавилонією Ассирія втратила. Після смерті Мардук-балассі-ікбі Шамші-Адад пішов війною на південь і захопив у полон нового царя Бау-ах-іддіна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. За три роки до його смерті
  2. Туртан — найвище військове ассирійське звання, «начальник голів» — наступне за туртаном.
  3. ; роки за життя Салманасара ІІІ і два перших роки свого правління.
  4. Правив у 827-813 роках до нашої ери.

Посилання[ред.ред. код]