Шанець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Англійський шанець 1627 року в Нідерландах.

Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення», — невелика земляна польова фортифікаційна споруда, яка служила для захисту від артилерійного обстрілу.

У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті.

Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д. У сучасній мові назва цих споруд повністю вийшла з активного вжитку.

Козацькі шанці[ред.ред. код]

Козаки першими використали метод викопування шанців, який виявився надійнішим способом захисту від стрілянини в степовій місцевості. Козацькі шанці складалися з окопів, ровів і ям, де козаки ховалися від обстрілу. Кожен козак мав мати при собі лопату-кирку, щоб навіть під час бою можна було спорудити шанець чи інше укріплення.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]