Шаповалов Євген Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Петрович Шаповалов
рос. Евгений Петрович Шаповалов
Shapovalov EvgenPetr.jpg
Народився 25 грудня 1904(1904-12-25)
Таганрог
Помер 8 листопада 1977(1977-11-08) (72 роки)
Київ
Країна СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 19221955
Звання Генерал-майор Генерал-майор
Війни/битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора

Євген Петрович Шаповалов (рос. Евгений Петрович Шаповалов; * 25 грудня 1904, Таганрог — † 8 листопада 1977, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир 23-ої гвардійської мотострілецької бригади 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ої гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 грудня 1904 року в місті Таганрозі (тепер Ростовської області Росії) в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1940 року.

Закінчив початкову школу. Працював шевцем. У 1922 році призваний в ряди Червоної Армії. Закінчив Харківську школу червоних старшин, в 1925 році — кавалерійську школу.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. У 1944 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Воював на 1-му Українському фронті.

Відзначився в квітні—травні 1945 року в боях за Берлін. Бригада при форсуванні річок Нейсе, Шпрее, Тельтов-каналу і у вуличних боях знищила значну кількість бойової техніки і військ супротивника, взяла в полон понад 1200 солдатів і офіцерів, звільнила табір військовополонених.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове командування бригадою і проявлені при цьому особисті мужність і героїзм гвардії підполковникові Євгену Петровичу Шаповалову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6548).

У 1951 році закінчив академічні курси при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ. З 1955 року генерал-майор Є. П. Шаповалов — в запасі.

Надгробок Євгена Шаповалова

У 19601965 роках був директором радгоспу у Фастівському районі Київської області. З 1965 року — на пенсії. Жив в Києві. Помер 8 листопада 1977 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, медалями.

Література[ред.ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
  • Они прославили Родину. Книга 2. Ростов-на-Дону, 1975 (рос.).