Шафран банатський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шафран банатський
Crocus banaticus.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Шафран (Crocus)
Вид: Шафран банатський
Біноміальна назва
Crocus banaticus
J.Gay, 1831
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crocus banaticus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crocus banaticus

Шафра́н бана́тський (Crocus banaticus)[1] — багаторічна рослина родини Півникових. Вид занесений до Червоної книги України і Сербії.[2] Декоративна культура.

Опис[ред.ред. код]

Трав'яниста рослина заввишки 19-25 см, гістерантний геофіт. Бульбоцибулина 13-15 мм завширшки, округла, трохи сплюснута зверху та знизу, вкрита коричневою тунікою, утвореною сухими низовими листками. Стебло дуже вкорочене, над поверхнею землі практично не помітне. Листки завширшки 6-8 мм, лінійні, до 30-35 см завдовжки, в кількості 2-3 шт. Квітки поодинокі, блідо-фіалкові (зрідка трапляються білі). Оцвітина завдовжки 16-22 см, листочки її зовнішнього кола суттєво більші за внутрішні та мають більш насичений відтінок. Тичинки жовті, маточка бузкова з розщепленою приймочкою. Плід — тригнізда коробочка. Насіння коричневе, діаметром 2 мм.

Цвітіння триває з другої половини вересня до кінця жовтня. Плодоносить у червні наступного після цвітіння року. Розмножується переважно насінням, рідше — бульбоцибулинами.

Поширення[ред.ред. код]

Шафран банатський розповсюджений в Східних і Південних Карпатах, що лежать в межах Румунії та України. За межами основного ареалу був відомий лише один осередок в північній Сербії, але він був винищений внаслідок господарської діяльності. Натуралізовані рослини знайдені на півночі Німеччині. Висотний діапазон становить 130–700 метрів над рівнем моря.

Екологія[ред.ред. код]

Типові місця зростання шафрану банатського це низовинні та передгірні напівзатінені грабово-дубові, буково-грабові ліси, зарості білої акації чагарникового типу, луки.

Рослина помірно вологолюбна, віддає перевагу добре дренованим, буроземно-підзолистим ґрунтам, сонячним місцям або напівзатнку. Запилюється метеликами. Розповсюдження насіння відбувається шляхом автохорії та мірмекохорії.

Значення і статус виду[ред.ред. код]

Як вид з вузьким ареалом шафран банатський потерпає від збору квітів, пожеж, випасання худоби, пересадження до приватних садів, надмірного рекреаційного навантаження. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику (масиви «Долина нарцисів» та «Юліївська гора»), заказнику місцевого значення «Шияня» та в заповідному урочищі «Мочар». Включення виду до складу лісових культурфітоценозів в перспективі може сприяти відновленню популяцій.

В якості декоративної рослини шафран банатський використовують з 1594 року, хоча він менш відомий, ніж культурні сорти інших видів. Його висаджують під кронами дерев, у кам'янистих садках, на клумбах та газонах; зрізані квіти використовують для невеличких букетів. В межах цього виду виведено декілька сортів з фіолетовим, білим та блідо-бузковим забарвленням квіток.

Систематика[ред.ред. код]

Шафран банатський стоїть дещо осторонь від інших видів цього ж роду. Нерівні за розміром пелюстки зовнішнього і внутрішнього кола наближають його до півників, що знайшло відображення в синонімічних латинських назвах «iridiflorus», «iridiflora» (в перекладі «півникоцвітий»). Деякий час цю рослину навіть виділяли в окремий рід Crociris («Шафранопівники»), проте ця класифікація визнана недійсною.

Синоніми[ред.ред. код]

  • Crociris iridiflora (Heuff.) Schur
  • Crocus banaticus Heuff.
  • Crocus banaticus var. concolor Schur
  • Crocus banaticus var. niveus Schur
  • Crocus banaticus var. pictus Schur
  • Crocus banaticus var. scepusiensis Rehmer & Wol.
  • Crocus banaticus var. versicolor Schur
  • Crocus herbertianus Körn.
  • Crocus iridiflorus Heuff.
  • Crocus nudiflorus Schult.

Література[ред.ред. код]

  • Комендар В. И., Неймет И. И. К изучению эфемероидов Украинских Карпат // Ботан. журн.- 1980.- T. 65, N 2.- С. 240–249.
  • Мигаль А. В. Поширення Crocus banaticus J. Gay на заході України // Наук. вісник Ужгород. ун-ту. Сер. біол.- 1998.- Вип. 5.- C. 44-47.
  • Мигаль А. В. Біолого-екологічна характеристика видів роду Crocus L. в Українських Карпатах та заходи по їх охороні. — Автореф. дис. … канд. біол. наук.- Київ, 2002.- 22 с.
  • Randjelović N., Randjelović V. Crocus banaticus Gay // Stevanović V. (Ed.) Crvena knjiga flore Srbije. 1. Iščezli i krajnje ugroženi taksoni.- Beograd, 1999.- S. 67-68.

Джерела[ред.ред. код]

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Randjelović N., Randjelović V. Crocus banaticus Gay // Stevanović V. (Ed.) Crvena knjiga flore Srbije. 1. Iščezli i krajnje ugroženi taksoni.- Beograd, 1999.- S. 67-68.(сербо-хорв.)

Посилання[ред.ред. код]

Шафран банатський в Червоній книзі України. — Переглянуто 3 грудня 2014.