Шафран посівний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шафран посівний
Загальний вигляд квітучої рослини.
Загальний вигляд квітучої рослини.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Шафран (Crocus)
Вид: Шафран посівний
Біноміальна назва
Crocus sativus L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Crocus sativus
EOL: 488247
IPNI: 436688
ITIS logo.jpg ITIS: 501794
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 82528
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crocus sativus

Шафран посівний (Crocus sativus L.) — бульбоцибулинна трав'яниста багаторічна рослина, вид роду Шафран (Crocus) родини Півникові (Iridaceae).

Ботанічна ілюстрація з книги «Köhler's Medizinal-Pflanzen», 1887
Saffron bulbs for vegetative reproduction

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Шафран посівний — багаторічна бульбоцибулинна трав'яниста рослина, досягає у висоту 10-30 см. Бульбоцибулини — кулястої форми, та відходять мичкуватим корінням, досягає в діаметрі 2,5 см. Листки — прямостоячі, лінійні, завширшки кілька міліметрів, щільно розташовані, по 6-15 в пучку. Квітки — блідо-фіолетового, жовтого або білого кольору. Квітка складається з шестилистної оцвітини, трьох тичинок.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Пікрокроцин (терпеноїдна частина виділена жовтим, глікозидна — синім.

У рильця є ефірна олія, вміст якої становить 0,6-0,9% на абсолютно суху масу. Ефірне масло знаходиться у зв'язаному стані у вигляді глікозида пікрокроцина. До складі ефірної олії входять пінені цинеол, а також 2,2,6-тріметілціклогексадіен-4-6-альдегід.

Крім того, в приймочки шафрану є камедь, вітаміни тіамін і рибофлавін, жовтий барвник кроцин, а також флавоноїди (ізорамнетин і кемпферол) і жирне масло (6,8%), цукру, солі кальцію, фосфора. У пелюстках квіток є пігмент антоціан; в листі — до 0,25% аскорбінової кислоти.

Значення і застосування[ред.ред. код]

Докладніше: Шафран (пряність)

Шафран володіє сильним своєрідним ароматом і гіркуватим пряним смаком. Приймочки шафрану використовуються для забарвлення і ароматизації кондитерських виробів, в кулінарії, а також при виробництві сиру, ковбас і лікерів.

Як прянощі шафран вживається в дуже невеликій кількості. На Близькому Сході і в Південній Європі він займає важливе місце в приготуванні страв з рису (плов, бозбаш, піти). Шафран додають як прянощі в прозорі супи при приготуванні ягнятини, баранини, супів з риби і кольорова капусти, бульйонів. У Швеції шафран використовується для фарбування виробів з тіста. Шафран поряд з пряними властивостями проявляє ще й консервуючу дію. Їжа, приготовлена ​​з шафраном, добре зберігається протягом декількох діб, в той час як без нього швидко прокисає.

Шафран в минулому використовували як пряність для підвищення апетиту. Зрідка приймочки застосовують як болезаспокійливе, протисудомне, сердечне, сечогінне, при хворобах печінки і для очних примочок. У народній медицині Азербайджана шафран рекомендували при коклюші, істеричних спазмах, як засіб, що стимулює статеву діяльність.

Таксономія[ред.ред. код]

Вид Шафран посівний входить до складу роду Шафран (Crocus) підродини Crocoideae родини Півникові (Iridaceae) порядку Холодкоцвіті (Asparagales).

Вважається гібридом крокусу Картрайта (Crocus cartwrightianus).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Дудченко Л. Г., Козьяков А. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения. — К.: Наукова думка, 1989. — 304 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-12-000483-0
  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини.. — Київ: Фітосоціоцентр, 2001. — С. 365. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Шафран (пряність)