Шахи Хорезму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Держава Хорезму 1190—1220
Мавзолей султана Ала ад-Дін Текеша, розташований у столиці Хорезма, Кьонеургенчі

.

Шахи Хорезму (Chwaresm-Schahs), перс.خوارزمشاهیان, мусульманська династія мамлюкського походження в Хорезмі, Трансоксанії, сьогоднішньому Пакистані та Персії (1077—1231).

Династія заснована Ануш-Тегіном (1077—1097), колишнім турецьким рабом[1][2], якого сельджуцький,султан Мелик Шах I назначив правителем міста Хорезм (сьогодні Кенеургенч) в Туркменії. Після поразки у боротьбі проти Каракитаїв у 1141, потрапили до них у часткову залежність.

Звільнив Хорезм від васальної залежності від каракитаїв шах Текеш ібн іль-Арслан. У 70-80-х роках 12 сторіччя Текеш здійснив кілька походів на Мавераннахр. Згодом захопив Нішапур (1187), Рей (1192), Мерв (1193). У 1194 році розбив війська султана західних Сельджукідів Тогрула II, у 1196 — аббасидського халіфа Насира, пертворивши Хорезм на наймогутнішу державу Середньої Азії і Ірану.

За правління сина Текеша Мухаммеда II Ала ад-Діна (1200-20) держава Хорезмшахів досягла найвищого піднесення. Її межі простиралися від північних берегів Каспію до Перської затоки і від Кавказу до Гіндукушу. 1207 року було придушено повстання бухарських ремісників під керівництвом Санджара-Маліка, а в 1212 — повстання в Самарканді. У 1210 - остаточно розгромлені війська каракитаїв.

Проте у 1219-1220 роках Ала ад-Дін зазнав нищівної поразки від монголів Чингісхана, і його держава розпалася. Власне Хорезм увійшов до складу улусу Джучі, а потім до Золотої Орди.

Примітки[ред.ред. код]

  1. C.E. Bosworth «Anuštigin Ĝarčāī», Encyclopaedia Iranica (reference to Turkish scholar Kafesoğlu), v, p. 140.
  2. Dr. David Bivar: Der Aufstieg des Islam in: Fischer Weltgeschichte, Band 16, Zentralasien. S. 88. (нім.)