Шахов Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шахов.
Шахов Сергій Володимирович
Народився 7 травня 1975(1975-05-07) (48 років)
Саяк, Карагандинська область, Казахська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність політик
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Знання мов російська і українська
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України і народний депутат України
Партія Воля народу[1] і Наш край
Батько Шахов Володимир Миколайович
Мати Шахова Валентина Миколаївна
Україна Народний депутат України
VIII скликання
депутатська група «Воля народу» 6 вересня 2016 — 29 серпня 2019
9-го скликання
безпартійний 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергій Володимирович Шахов (нар. 7 травня 1975(19750507), селище Саяк, Карагандинська область, Казахська РСР) — український політик, громадський діяч та підприємець. Народний депутат України VIII та IX скликань від проросійської партії Наш край. Був оголошений в розшук Вищим антикорупційним судом України 31 березня 2023.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1975 року в казахському селищі Саяк, яке входило до складу Джезказганської області (нині територія Карагандинської області). У 1976 році його сім'я переїхала до міста Брянка, а через десять років, у 1986-у, оселилася в Стаханові[3].

Освіта[ред. | ред. код]

У період з 1990 по 1993 Шахов навчався в ПТУ № 21 міста Брянки, де здобув фах кухаря-кондитера[3]. У 2005 році закінчив Університет економіки і права КРОК, де навчався за спеціальністю «правознавство»[4]. У 2011 році отримав диплом магістра Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого[3]. Того ж року закінчив навчання у Луганському Богословському Університеті на честь Архістратига Михаїла, де вивчав богослов'я[4]. 2012-го освоїв спеціальність «державне управління» в Харківському інституті державного управління при Президентові України[4].

Професійна і підприємницька діяльність[ред. | ред. код]

Почав працювати 1993 року торговим представником ВАТ «Марічка». 1996—2004 — заступник директора з продажів у ВАТ «Руслан».

2007—2011 — заступник директора ВАТ «Юридична фірма РИМ». Після цього став керівником компанії «Луганська промислова група»[3][4].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Заснував ГО «Добродій», яка займалася наданням допомоги інтернатам, школам і гімназіям, дошкільним навчальним закладам, лікарням та спортивним організаціям. Шахов є засновником та главою ГО «Народна довіра». У 2011 році був нагороджений Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд культури»[3].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У березні 2006 р. Сергій Шахов обраний депутатом Луганської обласної ради п'ятого скликання[4].

8 грудня 2010 став членом виконавчого комітету Стахановської міської ради[3].

Під час проросійських виступів весною 2014-го, Шахов виступив ініціатором проведення круглих столів на тему «Як об'єднати країну»[3].

17 липня 2016 року Шахова обрали нардепом від проросійської партії Наш край[5].

7 лютого 2017 року Сергій Шахов вступив до депутатської групи «Воля народу»[6].

2018 року Шахов подав до ВРУ законопроєкт, яким пропонувалося скасувати подання держслужбовцями даних про зміни майнового стану в систему електронних декларацій[7]. Станом на травень 2019 мав 28 помічників (3 платних, 25 на громадських засадах).

У Верховній Раді 9 скликання є членом депутатської групи «Довіра».

За підсумками голосування 25 жовтня 2020 року за Шахова проголосувало 0,22 % виборців[8].

Критика[ред. | ред. код]

2013 року — оголошений МВС України у розшук в рамках відразу кількох кримінальних проваджень[9]. Щонайменше 19 разів займався не особистим голосуванням у Верховній Раді[10].

Журналісти звинувачували Шахова в інших численних порушеннях виборчого законодавства[11].

Згідно з даними моніторингу від «Опори», у червні 2012 року БФ Шахова роздвавав «благодійну допомогу» по 50 грн у містах, де балотувався Шахов[12].

Представники БО "Луганський обласний благодійний фонд «Луганщина — наш край» та «Фонд Сергія Шахова» роздавали мішки з цукром (5 кг) мешканцям смт. Біловодськ та Біловодського району Луганської області[13].

Скандал щодо недоброчесного декларування статків[ред. | ред. код]

У квітні 2021 року журналістське розслідування програми «Схеми» довело, що Шахов у декларації за 2020 рік не вказав цивільну дружину, а разом з нею численне елітне майно, оформлене на неї — котеджі під Києвом, квартири та паркомісця в центрі столиці, земельні ділянки та низку компаній на 88 млн грн[14]. Як з'ясували журналісти, на цивільну дружину депутата Інну Журбу записаний маєток у коттеджному містечку на Київщині «Сонячна долина» площею понад 600 квадратних метрів; ще один коттедж у цьому містечку — площею 1330 м2, 27 земельних ділянок на Київщині загальною площею майже 113 гектарів та 8 квартир і 8 паркомісць у елітній багатоповерхівці на Печерську[15].

У лютому 2023 року ВАКС постановив здійснити примусовий привід Шахова на судове засідання[16].

Після виходу розслідування Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування Шаховим численного елітного майна, оформленого на цивільну дружину[17].

Інциденти[ред. | ред. код]

10 листопада 2016 охорона Сергія Шахова повідомила київську поліцію про те, що автомобіль в якому перебував нардеп, переслідували. Правоохоронці, які прибули на виклик, затримали трьох осіб, які пересувалися на авто марки «Мерседес». За інформацією поліції, ці особи мали при собі два пістолети та показали документи, що засвідчують їх відношення до полку особливого призначення «Миротворець». В результаті інциденту, правоохоронці відкрили два кримінальні провадження за статтями 263 (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами) та 182 (порушення недоторканості особистого життя). Сам політик назвав подію замахом на його життя[18].

13 липня 2018 року, під час мітингу працівників державних шахт, які вимагали погашення заборгованості по заробітній платі, біля будівлі міністерства енергетики між Шаховим і міністром Ігорем Насаликом стався конфлікт із застосуванням сили[19].

16 серпня 2018 ввечері побився в ефірі телеканалу «Прямий» з нардепом від Радикальної партії Ігорем Мосійчуком. Пізніше Шахов і Мосійчук побилися вдруге в ліфті офісу телеканалу «Прямий»[20].

9 січня 2019 року на сесії Сєвєродонецької міської ради депутати ухвалили рішення вважати нікчемним і розірвати договір оренди нежитлового приміщення (кабінету № 34) в будівлі міської ради на бульварі Дружби Народів, 32. Про це повідомило видавництво «Наші гроші» з посиланням на сайт «Сегодня в Северодонецке». Договір було укладено 15 березня 2017 року колишнім міським головою Валентином Казаковим і фізичною особою Шаховим Сергієм Володимировичем. Шахов оплачував за оренду приміщення площею 61 кв м 1 грн. в рік і використовував його нібито як приймальню народного депутата[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20200929223739/https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/20106
  2. ↑ ВАКС оголосив у розшук нардепа Шахова. Українська правда (укр.). Процитовано 27 квітня 2023.
  3. ↑ а б в г д е ж «Шахов Сергей Владимирович.» (рус.) . Лівий берег. 2 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  4. ↑ а б в г д «Шахов Сергій Володимирович.». Слово і Діло. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 14 липня 2018.
  5. ↑ «ЦВК завершила встановлення результатів проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року.». Укрінформ. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  6. ↑ Депутат Ради Шахов увійшов до групи "Воля народу". ukranews.com. Українські новини. 7 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2017.
  7. ↑ В Раді хочуть прибрати з декларацій повідомлення змін до майнового стану. Центр Протидії Корупції (uk-UA) . Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  8. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  9. ↑ МВД объявило в розыск экс-кандидата в нардепы с Луганщины. LIGA (рос.). 20 березня 2013. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  10. ↑ Шахов Сергій Володимирович — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  11. ↑ 114 округ, або Як «чаклуни» перемогли «канібалів». LB.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  12. ↑ Сергій Шахов надавав виборцям "благодійну матеріальну допомогу" | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  13. ↑ Від БФ Сергія Шахова роздавали мішки з цукром, Шахов Сергій Володимирович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  14. ↑ Депутат Шахов не вказав в декларації цивільну дружину та оформлені на неї квартири, котеджі, землю та бізнес – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  15. ↑ «Шукайте жінку»: «Схеми» виявили приховані активи, «забуті» депутатами в деклараціях (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  16. ↑ ВАКС постановив примусово привести депутата Шахова до суду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
  17. ↑ Через недекларування депутатом Шаховим цивільної дружини та її майна, про що розповідали «Схеми», відкрили справу. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  18. ↑ «Полиция Киева открыла дело по факту вмешательства в частную жизнь нардепа Шахова.» (рус.) . Інтерфакс-Україна. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 14 липня 2018.
  19. ↑ «У здания Минэнергоугля произошла стычка между министром Насаликом и нардепом Шаховым.» (рус.) . Інтерфакс-Україна. 13 липня 2018. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  20. ↑ Нардепи Сергій Шахов та Ігор Мосійчук побилися в прямому ефірі [Архівовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Zaxid.net. — 2018. — 16 серпня.
  21. ↑ Сєвєродонецькі депутати відібрали у нардепа Шахова приміщення у міськраді, яке він орендував за 1 гривню. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 17 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шахов_Сергій_Володимирович&oldid=41081148