Шахрісабз

Місто Шахрісабз узб. Shahrisabz Панорама центра міста Координати 39°03′ пн. ш. 66°50′ сх. д. Країна УзбекистанУзбекистан Область Кашкадар'їнська область Попередні назви Кеш Висота центру 622 м Населення 53 000  (1991) Шахрісабз Шахрісабз у ВікіСховищі

Шахріса́бз (узб. Shahrisabz) — місто в Кашкадар'їнській області Узбекистану.

Населення — 53 тисяч жителів (1991).

Розміщено на північному сході області, за 80 км на південь від Самарканда.

Історія

Шахрісабз було засновано понад 2700 років тому. Стародавні жителі міста — согдійці — були відомі своїми ремеслами, торгівлею та високою культурою. У давнину місто мало назву Кеш.

Колишня столиця Согду — провінції імперії Ахеменідів.

У 329 році до нашої ери місто було захоплено військами Олександра Македонського. З цього часу Кеш опинився під впливом елліністичної культури. Тут набули деякого поширення давньогрецькі культи й вірування. Найвідомішими були культи Геракла, Діоніса й Афіни.

У I–III століттях місто було під впливом Кушанської імперії.

У IV–V століттях нашої ери Кеш входив до складу держав хіонітів та кідарітів.

Правителі Кеша з III століття до нашої ери до VIII століття випустили велику кількість монет. Відомі імена правителів стародавнього і ранньосередньовічного Кеша — Ахурпат і Шишпір. Якось Кеш був навіть столицею Согдіани.

У VI столітті він увійшов до складу держави ефталітів. У 567–658 роках согдійські володарі міста підпорядковувались тюркам.

У VIII столітті був завойований арабами, тривалий час був центром антиарабського й антиісламського спротиву. Одним з останніх правителів Шахрісабза був Бобо-Бек.

Пам'ятник Тимуру в Шахрісабзі

Шахрісабз відомий як бвтьківщина Тамерлана (Тимура). Тамерлан народився в селищі Ходжа-Ілгар на околиці Шахрісабза. У XIV — на початку XV століття був його резиденцією. За наказом Тимура в Шахрісабзі було зведено палац Ак-сарай.

В місті поховані деякі представники династії Тимуридів: батько Тимура Мухаммад Тарагай, два старших сина Тимура Джахангір та Умар шейх.

Сучасна назва походить від перс. شهر سبز — «зелене місто», відомо з XIV століття.

У XVI–XVIII століттях Шахрісабз входив до складу Бухарського ханства.

В середині XVIII століття узбецький рід кенагасів заснував тут напівнезалежне володіння, яке зберігало свою відносну автономію до самого російського завоювання 1869 року.

Економіка

Економіка міста концентрується в галузі переробки сільськогосподарської сировини: очищення бавовни, консервування тощо. Розвинені народні й кустарні промисли.

Пам'ятки

Історичний центр міста входить до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Найвідоміші пам'ятники Шахрісабза:

• руїни палацу Тимура — Аксарай;
• меморіальний комплекс Дорут Тілават, який включає до свого складу:
  • мавзолей шейха Шамсад-Діна Куляла ал-Кеші (там же похований батько Тимура — Амір Турагай);
  • мавзолей Гумбазі-Сейїдан (Купол Сейїдів);
  • мечеть Кок-Гумбаз (Блакитний Купол);
• рештки династичної усипальниці тимуридів Дорус-Сіадат, в тому числі склеп Тимура; емір Тимур похований у мавзолеї Гур-Емір в Самарканді;

Посилання

• Історія та пам'ятки Шахрісабза (англ.)
• Ялла - Шахрісабз на YouTube

Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.