Шахтарськ
| Шахтарськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Донецька область | ||||
| Район/міськрада | Шахтарська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1415300000 | ||||
| Засноване | 1764 | ||||
| Статус міста | з 1953 року | ||||
| Населення | ▼51593 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 51 км² | ||||
| Густота населення | 1012 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 86200-86219 | ||||
| Телефонний код | +380-6255 | ||||
| Координати | 48°03′45″ пн. ш. 38°25′01″ сх. д. / 48.06250° пн. ш. 38.41694° сх. д.Координати: 48°03′45″ пн. ш. 38°25′01″ сх. д. / 48.06250° пн. ш. 38.41694° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 244 м | ||||
| Водойма | Ольховчик | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Постникове | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 47,5 км | ||||
| - залізницею | 94 км | ||||
| - автошляхами | 60,3 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 629 км | ||||
| - залізницею | 936 км | ||||
| - автошляхами | 756 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 86200, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Леніна, 4, 4-21-17 | ||||
| Веб-сторінка | Шахтарська міськрада | ||||
| Міський голова | Наумович Олександр Володимирович | ||||
Шахта́рськ — (до 1953 — селище Катик), місто обласного підпорядкування, районний центр Донецької області. Населення — 59 589 мешканців (2001).
Видобуток вугілля, збагачувальні фабрики; легка промисловість; харчова промисловість; каменеобробна промисловість.
Шахтарськ не розвивається (1973 — 95 000 мешканців, 1977 — 77 000, 1982 — 70 000, 2001 — 59 589). Входить до Торезької агломерації.
Загальні відомості [ред.]
Місто Шахтарськ розташоване в степовій зоні південно-східної частини України на 60 км на схід від Донецька, на південному схилі головного водоподілу Донбасу. Займає площу 50990² км.
На сході житлові квартали міста змикаються з шахтними селищами сусіднього Тореза.
За даними Всеукраїнського перепису населення в Шахтарську проживає 71,6 тисяч чоловік, в тому числі в місті — 59,6 тисяч чоловік, а в селищах міського типу — 9,5 тисяч чоловік, із них:
- селище Контарне — 2 тисячі;
- селище Сердите — 2 тис.;
- селище Московське — 900
- селище Стіжкове — 4,6 тисячі.
Все працездатне населення Шахтарську представлено 41,5 тисячами чоловік. У народному господарстві зайнято 17,7 тисяч чоловік (51% від загальної кількості трудових ресурсів). Рівень зареєстрованого безробіття — 3,7%. Молодь до 28 років в місті — 25,7 тисяч, пенсіонерів — 26,4 тисяч (36,8%).
Структура управління [ред.]
Шахтарська міська рада і виконавчий комітет.
У місті зареєстрована 31 політична партія, найактивніші:
- міська організація Партії Регіонів
- Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
- КПУ
- «Жінки за майбутнє»
та 48 громадських організацій:
- спортивних — 7
- дитячих та юнацьких — 5
- національних меншин — 3
- військово-патріотичних — 7
- жіночих — 4
- підприємців — 7
- благодійних — 3
- ветеранів та інвалідів — 5
- за інтересами — 17
Природні ресурси. Екологічна ситуація [ред.]
Рельєф місцевості розподілений балочною системою річки Кринка. Ґрунтовий покрив представлений щебенюватими чорноземами, частково змитими.
Клімат помірно континентальний. Характерні сильні вітри, влітку спекотно. Найхолодніші місяці — січень-лютий (середня температура −7С), найтепліші — липень-серпень (середня температура +35°С). Протягом всього року переважають вітри південно-східного та східного напрямків.
В холодну пору року кількість опадів в середньому 160 мм, в теплу — 354 мм. Влітку опади випадають у вигляді дощів. Стійкий сніговий покрив формується в кінці грудня. Глибина промерзання ґрунту 0,5-0,6 м. Ґрунтові води в заплавах річок та балок — на глибині 0,5-3 м, на водоподілах — понад 15 м.
Шахтарськ — місто з критичним станом навколишнього середовища. Основним забруднювачем повітря є промислові та допоміжні підприємства; водних ресурсів — підприємства вугільної промисловості та господарсько-побутові стоки.
Велику площу в місті займають породні відвали, які є джерелом негативної дії на довкілля. В зоні їх впливу погіршується динаміка підземних вод. Відсутність ґрунтово-рослинного покрову на таких ділянках посилює прояви вітрової та водної ерозії, тому на них необхідно проводити захисні насадження.
Одна з найгостріших проблем — проблема розміщення промислових та побутових відходів, санітарне очищення міста від твердих побутових відходів та їх безпечне складування. В місті недостатні та виснажені природні ресурси, необхідно поповнювати зелені насадження, відновлювати зони відпочинку, парки. В місті прийнята програма соціально-економічного розвитку, де в розділі «Охорона навколишнього середовища» представлений ряд невідкладних природоохоронних закладів.
Історична довідка [ред.]
На території міста люди жили з давніх-давен. Про це свідчить знайдена в селі Вільхівчик Скіфська статуя (V ст. до н. е.), друга статуя, що виявлена тут, є пам'яткою епохи кочівників (IX–XIII ст. н. е.). В часи козаччини — землі Кальміуської паланки Війська Запорозького. В 1746 році ці землі увійшли до землі війська Донського. У 1764 році виникла слобода Олексієво-Орлівка. В 1784 р. — селище Вільхівське.
На початку ХХ століття московський купець Катик А. І. почав спорудження шахт. Так виникло селище Катик. Йшли роки, будувались нові шахти і підприємства, збагачувальні фабрики, канатні підвісні дороги. На місті шахтарського селища виріс Катик — селище міського типу, де працювали клуби, бібліотеки, школи, лікарні. Почалась війна, і 28 жовтня 1941 року місто було захоплено німцями, і лише 2 вересня 1943 року було визволено.
20 серпня 1953 року Указом Президії Верховної ради Української РСР Олексієво-Орлівка, Катик та Ольхівчик були об'єднані в місто, яке одержало назву Шахтарськ.
Зараз місто Шахтарськ — одне з багатьох міст Донеччини з моновиробничою і моногалузевою структурою економіки. З вузькою професійно-кваліфікованою структурою робітничої сили, низькими показниками рівня життя та здоров'я населення. Залежність життєзабезпечення міста від діяльності вугільної промисловості надзвичайно велика.
Економічний потенціал [ред.]
Економічний потенціал міста представлений промисловими підприємствами (24), будівельними організаціями (4), 135 підприємств малого бізнесу. Головну частину промислової продукції забезпечують підприємства вугільної промисловості: 5 із них належать державній холдінговій компанії «Шахтарськантрацит», 2 підприємства з колективною формою власності (ТОВ фірма «Карбон», ТОВ «Шахтовуглесервіс»).
Крім того, промисловість міста представлена: — Підприємство харчової промисловості ВАТ «Шахтарський хліб» — Підприємство легкої промисловості ДПП «ШАТР-1» — Підприємство машинобудування ДП «Донецький підшипниковий завод» — Колективне підприємство «Типографія» — Каменеобробний завод «Омфал»
У місті працює 3 основних автотранспортних підприємства: — Вантажне АТП 11463 — Пасажирське АТП 11415 — Автобаза ДХК «Шахтарськантрацит».
У структурі промисловості міста житлово-комунальний сектор представлений: — 3 житлово-експлуатаційними організаціями — 2 організаціями теплового господарства — міськводоканал — МТП «Міськсвітло» — ТОВ «Рембудсервіс» — ТОВ «Шахтарське КАТП»
Місту Шахтарську надано статус території пріоритетного розвитку. Згідно з цим в почалося будівництво нового швейно-трикотажного підприємства на 674 робітничих місця. На фабриці буде випускатися жіночий, чоловічий та дитячий верхній одяг.
Наука. Освіта [ред.]
У місті 27 навчальних закладів: із них 3 віднесено до розряду вищих навчальних закладів: Шахтарський кінотехнікум, Шахтарське педагогічне училище, Шахтарський технікум Донецького державного університету економіки і торгівлі; 3 професійно-технічних училища; 21 загальноосвітня школа і ціла мережа дошкільних закладів.
Медичні заклади [ред.]
Населення міста обслуговують 9 лікувальних закладів на 260 ліжко-місць і 1760 відвідувань за зміну. Працює територіальний центр з обслуговування одиноких та пристарілих громадян; дитячий будинок інвалідів, дитячий притулок «Звездочка», регіональний протитуберкульозний диспансер.
Засоби масової інформації [ред.]
Засоби масової інформації міста представляють:
- Міськрайонна газета «Знамя Победы»
- Регіональна газета «Для всех и специально для вас» (засновник ДХК «Шахтарськантрацит»)
- «Голос трудящихся» — профспілки ДХК «Шахтарськантрацит» та ДХК «Октябрьуголь»
- міська студія радіотелебачення «Місцевий канал телебачення» (МКТ)
- ТОВ ТРК «Альянс» + радіо «Клас»
- ТОВ «Кабельно-інформаційна телевізійна мережа» (КИТС)
Культура та спорт [ред.]
До послуг населення міста: Палац культури, 2 клуби, Шахтарська міська центральна бібліотечна система , фонди якої нараховують понад 1 млн примірників, які обслуговують понад 40 тисяч читачів, книговидача становить 980 тисяч примірників книг за рік; дитяча школа мистецтв, Будинок дитячої та юнацької творчості, Палац спорту «Олімп», дитяча та юнацька спортивна школа та 7 громадських спортивних організацій, у яких працює понад 20 гуртків та секцій.
Релігійні організації [ред.]
У місті діють 4 православні церкви та релігійні общини:
- — Православні
- — Євангелістські — християни-баптисти
- — Християни повного Євангелія «Слово жизни»
- — Свідки Єгови
- — Мусульманська община «Ас-салям»
- — Релігійна община Іудеїв
Персоналії [ред.]
У місті народилися:
- Балахонова Анжела Анатоліївна — українська спортсменка.
Пам'ятки [ред.]
Примітки [ред.]
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Шахтарськ |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Донбаська широта // Укр. тиждень, № 1-2, 15 січня 2010
Посилання [ред.]
- Все про трудові відносини м. Шахтарська
- Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради
Додаткові джерела [ред.]
- Шахтарськ - Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
||||||||||||||
|
||||||||||
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Березень 2010) |


