Шахід
Шахі́д (араб. شهيد — звучить як шагі́д),— буквальний переклад з арабської «свідок» (див. «шахада» — свідоцтво, «символ віри» в ісламі. У мусульман і православних арабів найчастіше вживається у сенсі «мученик за віру» в т.ч. і стосовно християнських мучеників.
Так само як і в мовах інших народів світу, в арабській мучениками (шахідами) можуть також називати загиблих під час війни, як невинно убієнних так і загиблих під час визвольної (священної) війни, (джихаду). В таких випадках про загиблих люди кажуть: "став шахідом", тобто "пав мученицькою смертю".
Шахідами в мусульманських історіях-хадисах також називають людей, що загинули від рук бандитів, померлих від тяжких хвороб, жінок, що померли під час вагітності, або після пологів.
У наш час, з легкої руки ЗМІ і деяких мусульманських релігійних і суспільних діячів, шахідами називають терористів-смертників, з чим погоджуються далеко не всі мусульмани, пояснюючи це тим, що іслам засуджує самогубство і вбивство.
В будь-якому випадку і в ісламі і в християнстві, остаточне вирішення питання про те, хто є мучеником-шахідом належить лише Богу, лише він має право вирішувати, хто потрапить до Раю.
