Шах Алам II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шах Алам II
Emperor Shah Alam II.jpg
Народився 25 червня 1728
Шахджаханабад
Помер 19 листопада 1806
Шахджаханабад
Ім'я при народженні Алі Ґаухар
Титул падишах
Термін 1759—1806
Попередник Шах Джахан III
Наступник Шах Джахан IV у 1788 році
Акбар II
Конфесія іслам
Батько Аламґір II
Матір Наваб Зінат-Махал Саґіба
Рід Тимуриди
Дружина 5 дружин
Діти 50 синів та доньок

Шах Алам II (*25 червня 1728 —19 листопада 1806) — 16-й падишах з династії Великих Моголів у 17591806 роках (з невеличкою перервою у 1788 році). Наприкінці життя опинився під владою Британської Ост-Індської компанії.

Життєпис[ред.ред. код]

При народженні отримав ім'я Алі Ґаухар. Був сином падишаха Аламґіра II. Протягом нетривалого правління батька намагався протидіяти амбіціям великого вазиря Феруза Джанзі III. у 1759 році під час різанини у Червоному форту делі зміг врятуватися. Знайшов прихисток в Ахмед-шаха Абдалі. Того ж року з афганським військом рушив на Делі. Його на допомогу прийшов Шуджа-уд-даула, набоб Ауда. Зрештою скинув падишаха Шах Джахана III й сам обійняв трон. У 1761 році при допомзі афганців завдав поразку маратхам у битві при Паніпаті.

Прийняв ім'я Шах Алама II. Відразу після отримання владу утворив велику коаліцію проти Мір Джафара, набоба Бенгалії, та Феруза Джанги III. На допомогу падишахові прийшов загон французів та родич Мір Джафара — Мір Касим. Протягом 1760–1761 роках відбулася низка битв, які дозволили відновити владу імперії у Біхарі та частково у Бенгалії й Оріссі. Новий набоб Мір Касим визнав владу падишаха Шах Алама. Незабаром останній втртився у конфлікт між Мір Касимом та Британською Ост-Індською компанією. Вирішальна битва відбулася 22 жовтня 1764 році при Буксарі (сучасний штат Біхар) з англійським військом на чолі із Гектором Монро, які здобули перемогу. Ще напередодні битви Шах Алам погиркався із союзниками — набобами Ауда та Бенгалії — й вступив у перемовини з англійцями.

Поразка Шах Алама II та його союзників призвела до піписання Алахабадської угоди з компанією, згідно з якою падишах надава Роберту Клайву та Британській Ост-Індській компанії право дивану (керування та збір податків) Бенгалії та Біхару в обмін на сплату 20 млн срібних рупій, податки з населення у 20 млн осіб компанія залишала собі.

У 1771 році укладає угоду з маратхами, які у 1772 році допомгли Шах Аламу звільнити делі від афганців. Втім вже у 1773 році розпочалося нове протистояння падишаха з маратхами. У 1774 році британці завдали поразки набобу Ауда й відмовилися сплачувати гроші відповідно до Алахабадської угоди. Того ж року вони офіціно захопили Бенгалію.

Втім у 1770-х роках шах Алам планував відновити силу імперії. Перш за все було проведено військову реформу. Переозброєно піхоту, в якій підвищено дисципліно, а саму озброїли мушкетами. Армія стала менш залежної від слонів, які довели свою неефективність у тогочасних умов. Незабаром могольська армія зуміла встановити контроль над земля від Срінаґара до Ахалабада і Гваліора.

Цій армії вже у 1778–1783 роках довелося вести запеклі війни із сикхами. війна тривала з перемінним успіхом. Зрештою вдалося відбити цю загрозу завдяки талантам великого вазиря Мірзи Наджаф-хана. Втім після смерті останнього у 1782 році Шах Алам поступово поринув у палацові інтриги. Внаслідок зрадницьких дій нового візиря Маджад-уд-даули до імперії вдерлася афганська армія на чолі із Гулям Кадиром, який захопив та пограбував Делі. Після цього наказав осліпити падишаха й поставив новим правителем мірзу Байдар Бакта. Втім вже невдовзі при підтримці вірних емірів та маратхських князів Скіндіїв владу Шах Алама у Делі було відновлено. Втім імперія вже була остаточно знищена.

У 1803 році в розпал наполеонівських війн британці вдерлися до північної Індії, побоючись переходу Шах Алама II на бік французів. 14 вересня у битві при Делі були розбиті останні союзники падишаха. Слід за цим Шах Алам визнав покровительство Британської Ост-Індської компанії, передавши усю владу в делі. натомість зберіг титул падишаха, а від компанії отримував щорічну пенсію. Помер 19 листопада 1806 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0.
  • Hans-Georg Behr: Die Moguln. Macht und Pracht der indischen Kaiser von 1369–1857. Econ Verlag, Wien-Düsseldorf 1979.