Шацькі озера
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шацькі озера, група з понад 30 озер у північно-західній частині Любомльського району Волинської області, у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу, поблизу с. м. т. Шацька. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер 1983 створено Шацький природний національний парк (площа 32 500 га).
Зміст |
[ред.] Флора та фауна озер
Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Найбільші з Шацьких озер - Світязь (пл. 27,5 кв. км, друга за розміром природна водойма в Україні після озера Ялпуг), Пулемецьке озеро (пл. 16,3 кв. км), Луки (пл. 6,8 кв. км), Люцимир (пл. 4,3 кв. км), Остров'янське озеро (пл. 2,5 кв.км ), Кримне (пл. 1,44 кв. км), Пісочне озеро (пл. 1,86 кв. км).
Шацьке поозер'я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини. Центральна його частина характеризується поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію i підвищення рівня ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку. Береги Ш. о. низькі, улогі, складені піщаним, піщано-гальковим i біогенним матеріалами; є заболочені ділянки. Живляться атмосферними i підземними водами, а також за рахунок водообміну по каналах, якими сполучені окремі озера. Влітку вода добре прогрівається, взимку Ш. о. замерзають. Мінералізація води помірна або знижена, її величина коливається від 75 — 125 до 200 - 250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.
[ред.] Тваринний світ
Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн, є акліматизовані види (наприклад, в озерах Свитязі, Пулемецькому й Кримному - канадський сом, у Пісочному — форелеокунь, у Пулемецькому — чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері — судак і сазан амурський). В окремих озерах водяться раки.
Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство з розплідником «Ладинка». На берегах Ш. о.— місця гніздування водоплавних птахів (диких качок та гусей, лебедів та ін.). Більша частина Ш. о. — у складі Шацького природного національного парку. Ш. о. — база наукових досліджень Львівського університету і Луцького пед. інституту.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
[ред.] Ресурси Інтернет
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
