Швейцарська народна партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швейцарська народна партія
нім. Schweizerische Volkspartei - SVP)
фр. Union democratique du centre - UDC
італ. Unione Democratica di Centro
Swiss Peoples Party.png
Голова партії: Тоні Бруннер
Дата заснування: 1971
Штаб-квартира: Brückfeldstrasse 18 CH-3001 Berne
Ідеологія: консерватизм, націоналізм, євроскептицизм
Кількість членів: 85 тисяч (2010)[1]
Девіз: Швейцарська якість, або Партія середнього класу
Інтернет-сторінка: svp.ch (нім.)(фр.)
udc-ticino.ch (італ.)

Швейцарська народна партія (ШНП, нім. Schweizerische Volkspartei - SVP, , французькою мовою називається Демократичний союз центру - ДСЦ фр. Union democratique du centre - UDC) — права консервативна націоналістична політична партія в Швейцарії. Офіційний день утворення партії — 22 вересня 1971, однак передісторія партії починається в 1917, коли була утворена Цюріхська селянська партія. У 1971 році відбулося об'єднання Партії селян, бюргерів і ремісників[2] і Демократичної партії кантонів Гларус і Граубюнден. Партія і її попередники входить в уряди з 1959 року.

Швейцарська народна партія у своїй політиці держиться консерватизму, економічного лібералізму та євроскептицизму, дотримується націоналістичного напрямку. Одні з головних пріоритетів діяльності ШНП — обмеження імміграції та захист нейтралітету Швейцарії. Партія також виступає за зниження податків, державних витрат[3]. У 1992 вона була фактично єдиним противником приєднання Швейцарії до Європейської економічної спільноти (ЄЕС) серед партій і добилася проведення референдуму з цього питання, на якому громадяни країни відкинули ідеї приєднання до ЄЕС.

Останнім часом ШНП завойовує найбільшу кількість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями: на виборах у 1999, 2003 роках партія перемагала. На парламентських виборах у жовтні 2007 ШНП отримала 29% голосів і завоювала 62 місця з 200 в Національній раді (парламенті) країни багато в чому завдяки активній діяльності члена партії Христофа Блохера. Така кількість голосів не вдавалося завоювати жодній партії з 1919 року[4] після введення пропорційної виборчої системи. Часто націоналістичні гасла партії находять підтримку у населення у зв'язку з дуже великою кількістю іноземців в країні (приблизно 1/4 усього населення Швейцарії — іноземці).

За ініціативою Швейцарської народної партії 29 листопада 2009 у країні відбувся референдум про заборону будівництва в країні мінаретів, що «сприяє ісламізації країни». У результаті 59% виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів[5].

На референдумі 28 листопада 2010 за пропозицію Народної партії громадяни Швейцарії 53% підтримали ідею автоматичної депортації іноземців, визнаних винними в важких злочинах: убивство, зґвалтування, пограбування, торгівлю наркотиками.[6]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]