Швидкісна залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Швидкісна залізниця — спеціально обладнана система пасажирського швидкісного залізничного сполучення. Інша назва — Високошвидкісний наземний транспорт (ВШНТ).

Швидкісна залізниця у світі[ред.ред. код]

Перша гілка була збудована у Франції в 1981 році компанією GEC-Alsthom та Національною компанією французьких залізниць SNCF між Парижем та Ліоном (TGV). Крім Франції швидкісне залізничне сполучення існує у Іспанії; Кореї (KTX); США (Acela Express); Німеччині (ICE); Бельгії та Нідерландах (Thalys); Італії (TAV); Китаї; Японії.

Вперше регулярний рух високошвидкісних поїздів почався 1964 року в Японії за проектом Сінкансен. У 1981 поїзди ВШНТ стали курсувати і у Франції, а незабаром велика частина західної Європи, включаючи навіть острівну Великобританію, виявилася об'єднана в єдину високошвидкісну залізничну мережу. На початку XXI століття світовим лідером в мережі високошвидкісних ліній, а також експлуатантом першого регулярного високошвидкісного потяга системи Маглев став Китай (Шанхайський маглев).

Високошвидкісний наземний транспорт по країнах[ред.ред. код]

в Україні[ред.ред. код]

В Україні робляться перші спроби створити ШЗС. Йдеться про створення ліній Київ-Харків «Столичний Експрес»; Київ-Хмельницький «Поділля»; Київ-Дніпропетровськ; Дніпропетровськ-Сімферополь. Через неякісну колію швидкість цих потягів не перевищує 140 км на годину проти 320 км на годину у TGV.


Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]