Шевченкове (Березівський район)
| село Шевченкове | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Громада | Раухівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020210110073991 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1920 |
| Населення | 580 |
| Площа | 1,241 км² |
| Густота населення | 467,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67331 |
| Телефонний код | +380 4856 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°08′59″ пн. ш. 30°45′20″ сх. д. / 47.14972° пн. ш. 30.75556° сх. д.Координати: 47°08′59″ пн. ш. 30°45′20″ сх. д. / 47.14972° пн. ш. 30.75556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
105 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67331, Одеська обл. Березівський р-н, с.Шевченкове, вул.Маркевича,1 |
| Карта | |
  Шевченкове | |
 Шевченкове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шевче́нкове — село Раухівської селищної громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 580 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
До 1920 року Шевченкове називалось хутор Ламзаки який належав поміщику Реміху. В тому ж 1920 році там було створено радгосп ім. Тараса Шевченка.
У 1925 році ленінградський Путилівський завод передав радгоспу пять тракторів. Неподалік радгоспу жили переселенці з Київщини та Поділля які організовували ТСОЗи (товариства спільного обробітку землі). 6 листопада 1926 року керівництво радгоспу уклало договір про оранку землі із ТСОЗом, головою якого був Шевченко І. Г. Приблизно в цей час Наркомзем УРСР Шліхтер О.Г. запропонував створити зразковий прокатний механізований пункт. За рекомендацією заступника керуючого "Укррадгоспєднання" Маркевича О.М.[1] він був створений на базі радгоспу.
В 1927 році десять трактористів колони почали оранку цілини. В цьому ж році колона "засіяла по чорному пару 400 гектарів озимої пшениці і зорала 1200 гектарів".[2] У 1928 році 14 тракторних колон радгоспу ім. Шевченка Березівського району Одеської області були реорганізовані в першу державну машинно-тракторну станцію. Пізніше Маркевича було назначено директором першої в СРСР машинно-тракторна станції (МТС).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення селища становило 678 осіб, з яких 309 чоловіків та 369 жінок.[3]
За переписом населення 2001 року в селищі мешкало 579 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,66 % |
| російська | 4,66 % |
| вірменська | 3,62 % |
| болгарська | 1,21 % |
| білоруська | 0,52 % |
| гагаузька | 0,17 % |
| молдовська | 0,17 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маркевич Онисим Миронович, [1].
- ↑ Історії міст і сіл Української РСР, [2].
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ніточко Іван. Шевченкове // Березівський район: історія, люди, події. — Чорномор'я. — Одеса : Видавництво і друкарня "Астропринт", 2006. — С. 214-218. — ISBN 966-555-018-7.
 |
У Вікісловнику є сторінка Шевченкове. |
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||||||