Шельфовий льодовик Ронне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найбільші шельфові льодовики Антарктиди.
   Росса (472 960 km²)
   Ронне-Фільхнера (422 420 km²)
   Еймері (62 620 km²)
   Ларсена (48 600 km²)
   Рісер-Ларсена (48 180 km²)
   Фімбул (41 060 km²)
   Шеклтона (33 820 km²)
   Георга VI (23 880 km²)
   Західний (16 370 km²)
   Вілкінса (13 680 km²)

Шельфовий льодовик Ронне (англ. Ronne Ice Shelf) — шельфовий льодовик в Західній Антарктиді, між Землею Палмера і Землею Елсворта на заході і піднесеністю Беркнер і горами Пенсакола на сході. До кінця 1960-х років вважався єдиним утворенням з шельфових льодовиком Фільхнера.

Протяжність із заходу на схід становить 600 км, з півночі на південь — до 500 км. Висота в крайовій частині близько 30 м, в центральній і тиловий частинах — до 120 м; товщина льоду відповідно 200 і 400—700 м. Приблизно раз на 20 років від краю льодовика відколюються гігантські айсберг і (такий відкол був в 1964 і в середині 1980-х років).

Льодовик вперше обстежений з повітря в 1947 році американською експедицією Фінна Ронне, і був названий шельфовим льодовиком Лессітера, а передбачувана область за льодовиком — Землею Едіт Ронне на честь дружини керівника експедиції. Згодом виявилося, що льодовик набагато більші передбачуваного і той був перейменований в шельфовий льодовик Ронне.

Джерела[ред. | ред. код]

Координати: 78°30′ пд. ш. 61°00′ зх. д. / 78.5° пд. ш. 61° зх. д. / -78.5; -61