Шершень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шершень
Hornet-vespa.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Vespidae
Рід: Шершень (Vespa)
Linnaeus, 1758
Види
Див.текст

Шершень (Vespa) — рід суспільних жалячих перетинчастокрилих комах надродини справжніх ос та підродини Паперових ос.

Рід нараховує 23 види, розповсюджених здебільшого в Південно-Східній Азії: Китаї, В'єтнамі, Таїланді, Індонезії, а також у Східній Індії. Найбільш відомий звичайний шершень (Vespa crabro), розповсюджений в Україні, по всій Європі, в Північно-Східній Азії, довжиною близько 20-30 мм.

Справжні шершні складають рід Vespa, і відрізняються від інших представників осиної родини шириною верхівки голови (частиною голови позаду очей), яка у шершнів є пропорційно більшою. Крім того, шершні відрізняються і округленим черевцем спереді (черевною порожниною в задній частині талії). У спокої передні крила складаються уздовж спини.

Як і інші представники родини, шершні будують великі паперові гнізда, що налічують у деяких видів до 10 ярусів сот. На відміну від інших ос, матеріал для споруди шершні збирають з гнилих пнів і гілочок беріз, тому їх гнізда не сірого, а бурого кольору. Гніздяться в дуплах, на горищах, в тропіках гнізда підвішуються до гілок дерев. Для живлення личинок вони ловлять мух, бджіл, нерідко атакують ос, дрібніших за розміром. Дорослі комахи живляться речовинами, що містять велику кількість цукру (сік фруктів, виділення попелиць, нектар і т. д.).

На осах виду Vespa analis паразитують представники родини Stylopidae із ряду віялокрилих (Strepsiptera).

Розповсюдження[ред.ред. код]

Шершні мешкають в основному в Північній півкулі. Найбільш відомий шершень звичайний (Vespa crabro), поширений в Європі (за винятком територій, що лежать на північ від 63-й паралелі). Це єдиний вид, що живе в Північній Америці, в Україні і в європейській частині Росії (крім віддалених районів Крайньої Півночі). На сході ареал проживання даного виду простягається на Урал і до Сибіру (виявлений в околицях Ханти-Мансійська). У певних областях знаходиться під загрозою зникнення і потребує охорони. У Північну Америку європейський шершень звичайний був ввезений випадково в середині XIX століття, де і мешкає до сьогодні приблизно в тих же широтах, що і в Європі, але в західній частині Північної Америки ніколи не зустрічався. В Азії європейський шершень водиться в Південному Сибірі, а також у північній і східній частинах Китаю.

Азіатський величезний шершень (Vespa mandarinia) живе в Приморському краї, Китаї, Кореї, Тайвані, Камбоджі, Лаосі, Таїланді, В'єтнамі, Індокитаї, Індії, Непалі, на Шрі-Ланці, але найбільш поширений в горах Японії, де він відомий як величезний "горобець-бджола "(Судзумебаті). Крім того, величезний азіатський шершень зустрічається в напівсухих субтропічних районах Центральної Азії (Іран, Туреччина, Афганістан, Оман, Пакистан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан), Південної Європи (Італія, Мальта, Албанія, Румунія, Греція, Болгарія, Кіпр), в Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет, Судан, Еритрея, Сомалі), по берегах Аденської затоки і на Близькому Сході. А ще це єдиний вид, представлений на Мадагаскарі.

По всій тропічній Азії, а також у Франції та Іспанії зустрічаються азіатські хижі оси (Vespa velutina), що будують гнізда відкрито на гілках дерев і полюють на бджіл.

Наслідки укусу шершня залежать від реакції організму та можуть бути різними. Отрута звичайних шершнів менш токсична, ніж бджолина, жало при укусі не залишається в рані, але шершень може нанести декілька укусів поспіль. Велика кількість отрути шершня викликає досить серйозне запалення. За високої індивідуальної чутливості (алергії) наслідки можуть бути більш важкими, а при великій кількості укусів можливий летальний випадок. Ці комахи не вважають людину ворогом, жалять захищаючи гніздо, своє життя.

Види[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]