Шерил Кроу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шеріл Кроу)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шерил Кроу
Sheryl Suzanne Crow
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Шерил С'юзан Кроу
Дата народження 11 лютого 1962(1962-02-11) (62 роки)
Місце народження Кеннетт, штат Міссурі)
Роки активності 1986-наш час
Громадянство США США
Віросповідання християнство[1]
Професія авторка-виконавиця, співачка, композиторка, піаністка, акторка, музикантка, гітаристка, вчителька, телеакторка, антивоєнна активістка, студійна виконавиця
Освіта Міссурійський університет
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти гітара, бас-гітара, клавішні
Мова англійська
Жанр кантрі, поп-рок
Лейбл A&M, Warner Bros.
Нагороди
sherylcrow.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Шерил Кроу (англ. Sheryl Suzanne Crow; 11 лютого 1962, Кеннетт, штат Міссурі) — американська музикантка, піснярка, продюсерка, акторка та політична активістка. Авторка пісень, дев'ятиразова володарка премії "Греммі".

Життєпис[ред. | ред. код]

Шеріл Кроу народилася 11 лютого 1962 року у Кеннеті, штат Міссурі[2].

Її батько — Вендел Кроу (Wendell Crow), був джазовим музикантом-аматором. Мати — Берніс Кроу (Bernice Crow), працювала вчителькою музики за класом фортепіано. Батьки всіляко заохочували дітей (а їх було четверо) у заняттях музикою, так що вже у 6 років Шеріл почала освоювати піаніно, у 13 років стала солісткою шкільного хору, а в 14 – почала писати пісні. Окрім музики, вона очолювала шкільну танц-групу підтримки на спортивних змаганнях.

1987–1991 Ранні роки[ред. | ред. код]

Після закінчення університету Міссурі Кроу працювала учителем музики в початковій школі Келлісон у Фентоні, штат Міссурі. Викладання вдень давало їй можливість співати в групах на вихідних. Пізніше її познайомили з місцевим музикантом і продюсером Джеєм Олівером[en]. Він мав студію в підвалі будинку своїх батьків у Сент-Луїсі і допомагав їй, використовуючи її в рекламних джинглах. Її першим джинглом був шкільний ролик для універмагу Famous-Barr у Сент-Луїсі. Незабаром після цього вона співала в рекламних джинглах для McDonald's і Toyota. У сегменті 60 Minutes вона цитувала слова, що вона заробила 40 000 доларів лише на рекламі McDonald's[3].

У 1986 році вона вирушила в Лос-Анджелес у пошуках удачі та нових можливостей для професійної реалізації. Зрештою, їй пощастило і вона успішно пройшла прослуховування в бек-групу Майкла Джексона, який готувався до промотуру «Bad». На початку 1989 року 18-місячний марафон завершився, і після туру Шеріл повернулася до твору своїх пісень.

1992 дебютний альбом[ред. | ред. код]

У 1992 році Шеріл записала свою першу спробу дебютного альбому з продюсером Стінга Х'ю Падгамом. Однойменний дебютний альбом мав вийти у вересні 1992 року[4], але Кроу та її лейбл спільно вирішили, що альбом не заслуговує випуску. Кроу описав його як «занадто створений» і «гладкий»[5]. Однак кілька касетних копій альбому були виточені разом із прес-папками для реклами альбому. Цей альбом був широко поширений через файлообмінні мережі та торгівлю фанатами. Тим часом пісні Кроу записували такі відомі виконавці, як Селін Діон, Тіна Тернер і Вайнонна Джад[6].

1994–1997 Міжнародний успіх[ред. | ред. код]

У 1996 році Кроу випустила свій другий однойменний альбом[7]. Вона сама продюсувала альбом, а також грала на різних інструментах, від різноманітних гітар, бас-гітари чи педальних слайд-гітар до різних органів і фортепіано. Дебютний сингл «If It Makes You Happy[en]» став успішним на радіо та приніс їй дві нагороди «Греммі» за найкраще жіноче рок-вокальне виконання та найкращий рок-альбом[8]. Інші сингли включали «A Change Would Do You Good», «Home» і «Everyday Is a Winding Road». Альбом був заборонений до продажу в Wal-Mart, оскільки в тексті пісні «Love Is a Good Thing» Кроу говорить, що Wal-Mart продає зброю дітям[9][10]. Альбом також містить пісню протесту під назвою «Redemption Day», яку Джонні Кеш виконав у своєму останньому альбомі American VI: Ain't No Grave.

У 1997 році Кроу виступав на шоу Another Roadside Attraction. Також у 1997 році Кроу написав пісню до фільму про Джеймса Бонда «Завтра не помре ніколи». Її пісня «Tomorrow Never Dies[en]» була номінована на премію «Греммі» та «Золотий глобус» за найкращу оригінальну пісню[11][12].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Відносини та діти[ред. | ред. код]

Шеріл ніколи не була одружена. З 2003 по 2005 рік велогонщик Ленс Армстронг був її бойфрендом[13].

У неї є два прийомні сини — Уайєтт Стівен Кроу (нар.29.04.2007)[14] і Леві Джеймс Кроу (нар.30.04.2010)[14].

Проблеми зі здоров'ям[ред. | ред. код]

У 2003 році у Шеріл діагностували рак молочної залози. У листопаді 2011 року, через кілька років після її перемоги над недугою, у Кроу було діагностовано іншу хворобу — пухлину мозку, з якою співачка живе донині[15].

Творчість[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Ролі у кіно[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1996 Fairway to Heaven Репортер
1998 54 Відвідувач
1999 The Minus Man Лаура Блум
2004 De-Lovely Музичний виконавець

Відео[ред. | ред. код]

  • Live in London (1997)
  • Rockin' the Globe (1999)
  • The Very Best of Sheryl Crow: The Videos (2003)
  • C’mon America 2003 (2003)
  • Wildflower Tour Live from New York (2006)
  • Cougar Town (2010)

Саундтреки[ред. | ред. код]

Рік Назва фільму Назва пісні
1997 Завтра не помре ніколи «Tomorrow Never Dies»
2006 Тачки «Real Gone»
2008 Реслер «Sweet Child o' Mine»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.christianpost.com/news/sheryl-crow-explains-why-she-has-a-church-on-her-50-acre-property.html
  2. Sheryl CROW : История. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 13 липня 2009. 
  3. Sheryl Crow Sounds Off. CBS News. 9 січня 2003. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014. 
  4. Sheryl Crow - Unreleased First Album 1992. SoundBoard. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022. 
  5. Browne, David (24 лютого 1995). Sheryl Crow. Entertainment Weekly (англ.) (Meredith Corporation). Процитовано 14 травня 2022. 
  6. Sheryl Crow - The Unreleased Album. LetsSingIt (англ.). Процитовано 14 травня 2022. 
  7. Jagger, Mick; Loewenstein, Dora; Dodd, Philip (October 2003). According to the Rolling Stones. Chronicle Books. с. 316. ISBN 0-8118-4060-3. 
  8. Winners of the 1997 Grammy Awards. The New York Times. 28 лютого 1997. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 9 вересня 2013. 
  9. Errico, Marcus (10 липня 1996). Wal-Mart Bans Sheryl Crow's Next Album. E!. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 23 серпня 2009. «Wal-Mart, the nation's largest retailer, is refusing to carry Crow's upcoming album, because one song says the chain sells guns to kids.» 
  10. Wal-Mart Bans Album Over Gun Sale Lyrics. Los Angeles Times. 10 вересня 1996. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 26 травня 2017. 
  11. Grammy Award nominations at a glance. Turkishdailynews.com.tr. 7 квітня 2005. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2010. 
  12. Tomorrow Never Dies (1997). Movies & TV Dept. The New York Times. 2009. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 19 жовтня 2010. 
  13. «У Шерил Кроу опухоль мозга» [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.] «Новый Взгляд»
  14. а б Announcing….. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.] May 12, 2007
  15. Sheryl Crow reveals benign brain tumor: Reps says singer is healthy and happy despite diagnosis — NY Daily News. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 6 червня 2012.