Шешори

село Шешори
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район/міськрада	Косівський район
Рада	Шешорівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1445 року
Населення	1984
Площа	0,05 км²
Густота населення	39360 осіб/км²
Поштовий індекс	78623
Телефонний код	+380 3478
Географічні дані
Географічні координати	048.336 0024.99148°20′11″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д.48.336389° пн. ш. 24.991111° сх. д. 48.336389, 24.991111
Місцева влада
Адреса ради	78623, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори
Карта
Шешори
Шешори

Ше́шори — село в Косівському районі Івано-Франківської області. Сільраді підпорядковане село Прокурава.

Географія

Шешори — мальовниче гуцульське село, розташоване в Карпатах. Тягнеться на кілька кілометрів вздовж річки Пістиньки. Відстань до Косова 12 км, до залізничної станції Коломия — 30 км.

Кутки: Вуглєрка, Грабівка, Демні, Заворіттє, Заріччє Велике, Заріччє Мале, Межиброди, Осередок, Самбір, Царина, Якобівка.

Навколишні гори: хребет Брусний (960 м), Кормитура (916 м), Грунь (790 м), Росохата (791 м)(від з гори), Пасічний (695 м), Радул (690 м), Млаки (687 м), Кінь (вид з Полонини на горі Росохата) (тягнеться вздовж села на південному сході). В урочищі Лебедин в улоговині розташоване озеро природного походження, яке називають Лебединим, в якому ще не відома глибина дна, і в якого дуже цікава легенда, пов`язана з селом Шешори.

Шешорські гори вкриті лісами з буку, смереки, ялиці, грабу та інших порід (в тому числі, в невеликих кількостях, модрина). На схилах гір поширеною є чорниця, ожина та малина.

Незважаючи на те, що річка гірська і на території села спадає кількома водоспадами (див. Сріблясті водоспади, Великий Гук), вода в ній доволі тепла. На південному заході від села розташований хребет Брусний, на заході — хребти Карматура (з горою Скильч) і Кошелювка (з горою Лебедин), на сході — хребет Кам'янистий.

Історія

Перша письмова згадка про село в 1427 році (за іншими даними - 1445, село "Гестерув"), хоча поселення існувало й раніше, в епоху кам’яного віку. На околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи.

Стосовно походження назви села існують різні версії. Можливо невипадковим є сусідство гори "Кінь" та села "Шешори". Характер залягання гірських порід біля підніжжя гори "Кінь" і в нижній її частині такий, що найміцніші шари, виступаючи над рештою, перетинають пойму Пістиньки і тягнуться від Коня (гори), ніби його шори. У кількох випадках саме ця шорна упряж Коня призвела до утворення порогів, перекатів та водоспадів у Шешорах. В оповитому легендами гуцульському краї поява назв природних об'єктів, пов'язаних з образом коня та його шор не дивина. Кінь, як і вівця, є давнім супутником людини цього краю. "Кінь ще й шори" — це у Шешорах. Можливо, що й гору назвали Конем саме через шореподібні геоморфологічні особливості тамтешнього природного середовища. В селі Пистинь, яке граничить з с. Шешори, в 1600 році була побудована церква Успіння Богородиці, яка збереглась і понині, та яка в наш час^[Коли?] є самою древною церквою гуцульщини. В 1817 році тут діяв загін опришків під керівництвом Мозорука з Прокурави. В загоні перебували мешканці Шешорів — Ф. Слгокук, М. Мельник та ін. В 1936 році жителі села на власні кошти побудували пам'ятник Т. Г. Шевченку.

Під час німецько-фашистської окупації жителі села подавали допомогу партизанам.

В Шешорах творила майстер народної творчості, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Ганна Василівна Василащук.

Ганна Василащук з «Кобзарем», проілюстрованим її роботами

Короткий опис

У селі розташований санаторій-профілакторій «Шешори», в якому лікують дороби серцево-судинної та периферійної нервової системи, захворювання шлунково-кишкового тракту та суглобів.

Неповна середня школа, на присілку Царина — початкова школа-садок «Казка». При середній школі працює музей, де зібрано зразки народної творчості, — килими, вишивки, писанки, топірці, трембіти тощо. Народний дім, заснований в 1924 році та 2 бібліотеки. Популярні самодіяльні колективи — вокальний ансамбль учителів «Чиста криниця» та сільський хор. Лікарська амбулаторія та аптека.

Релігійні громади УПЦ-КП та УГКЦ. Церквою св. Параскеви користується православна громада. Храмові свята 27 жовтня (Великомучениці Параскевії) та 15 липня — Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці.

У Шешорах збереглися гуцульський музичний фольклор, традиції і ремесла — різьбярство, ткацтво та ліжникарство. Тут є один з найстаріших гуцульських храмів — Горішня церква. У селі активно розвивається зелений туризм.

Фестиваль

У 2003—2006 роках у Шешорах у липні проводився міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори». Його учасники — з Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Франції, Чехії та України.

В 2007 році фестиваль «Шешори-2007» відбувся не в селі Шешори, а біля села Воробіївка (Немирівський район, Вінницька область).

Фотографії

• 

  На головній вулиці села

• 

  Пам’ятний знак на честь Івана Франка

• 

  Гуцульський будинок

• 

  Хата з гуцульським портиком

Типові прізвища

Типові прізвища в Шешорах: Атаманюк, Боринський, Братівник, Василащук, Грикуляк, Іванишин, Мартищук, Миклащук, Михайлюк, Олексюк, Соколюк, Ткачук, Угринюк, Фелещук, Шкром’юк, Якібчук.

Пам’ятки природи

• Урочище Лебедин з однойменним озером на висоті 650 м, площа заповідної території 45 га; тут росте багато лікарських рослин;
• Водоспад Гук з висотою падіння 5 м, площа 0,5 га. Гідрологічна пам’ятка.
• Урочище Петричіла.

Посилання

• Довідник села Шешори
• Історія села на сайті Історичне Прикарпаття
• Сторінка фестивалю «Шешори»
• Село Шешори
• Фотографії міжнародного фестивалю етнічної музики та лендарту «Шешори»
• Топографічні карти та супутникові знімки села
• Шешори. Карти, погода на сайті www.fallingrain.com
• sheshory — спільнота, присвячена «Шешорам», в Живому журналі
• Спільнота, присвячена «Шешорам», на last.fm
• Чирков О. Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» // Українознавство. – 2005. – Ч.3. – С. 202–207.
• Шешори, фото і опис, пошук проживання