Шеєліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

'Шеєлітмінерал з групи шеєліту. Шеєліт (англ. – scheelite) названий на честь шведського хіміка Карла Шеєле, який довів наявність у шеєліті окису вольфраму.

Шеєліт
Загальні відомості
Клас мінералу вольфрамати і молібдати
Хімічна формула [Ca(WO4)]
Ідентифікація
Колір безбарвний, білий, жовтувато-білий, рідше коричневий, чорний, іноді червоний
Сингонія тетрагональна
Спайність досконала по (111)
Злам раковистий нерівний
Твердість за шкалою Мооса 4,5
Блиск жирний алмазний
Прозорість просвічує
Колір риски білий
Питома вага 5,8—6,2
Шеєліт.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Шеєлі́тмінерал, що складається з кальцію, вольфраму і кисню. Належить до класу мінералів вольфраматів. Хімічна формула CaWO4. Хімічний склад: WO3 – 80,6%; CaO – 19,4%. Містить домішки MoO8 (до 10%), а також CuO (до 7%), утворюючи відміну купрошеєліт, інколи рідкісні землі.

Кристалографія[ред.ред. код]

Сингонія тетрагональна, вид симетрії тетрагонально-біпірамідальний.


Агрегати і габітус[ред.ред. код]

Шеєліт зустрічається у вигляді зернистих вкраплень, друз і одиночних кристалів. Габітус кристалів біпірамідальний. Головними формами на них є {111} і {101}. У тих випадках, коли кристали шеєліту оточені тільки площинами біпіраміди {101}, дуже близької до форми октаедра, спостерігається октаедровидний габітус кристалів. Як рідкісний випадок відмічаємо твблитчастий габітус, обумовлений розвитком пінакоїда.

Часто відмічаються двійники проростання по (100); вони схожі на одиночні кристали, але пізнаються за перистою штриховкою або маленькими вхідними кутами між гранями {131} двох індивідів. Інколи спостерігаються паралельні зростання шеєліту з вольфрамітом.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Колір. Забарвлений в сірий, жовтий, бурий, чорний, іноді буроватозеленуватий і червоний кольори. Колір риси білий. Блиск жирнуватий, алмазний. Твердість 4,5. Питома вага 5,8-6,2. Крихкий. Злам раковистий, нерівний. Спайність досконала по (111).

Відмінність від подібних мінералів[ред.ред. код]

Шеєліт можна змішати з кварцом і баритом. Відмінність: кварц має більшу твердість; барит відзначається кращою спайністю і має нижчу твердість та меншу питому вагу.

Утворення і родовища[ред.ред. код]

Промислові родовища шеєліту утворюються пневматолітовим і гідротермальним шляхом. У пневматолітових родовищах шеєліт звязаний з

У гідротермальних родовищах шеєліт знаходиться в підпорядкованій кількості у кварцових жилах разом з арсенопіритом, піритом, карбонатом і галенітом.

Одна з найважливіших руд вольфраму.

Кристали шеєліту із домішками рідкоземельних металів можна використовувати у квантових генераторах світла.

Джерела[ред.ред. код]

  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975— 774 с.
  • Лазаренко Є. К., Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. - 1959. - 654 с.
  • Хёрлбат Н.,. К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. - М. Недра, 1982. - 728 с.

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4