Шибениця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
П-подібна шибениця в Tombstone Courthouse State Historic Park в Арізоні

Ши́бениця — пристосування (зазвичай, з дерева) для приведення у виконання смертної кари через повішення.

Згідно з Володимиром Далем, Шибениця ж. (шибеница, глаголь, милицю) — стовп або два з поперечиною, для страти повішаних злочинців.

Шибениці бувають Г-подібні («глаголь»), Т-подібні (милиця — рідкісне найменування та використання) і найчастіше П-подібні.

В Англії трупи повішених передавали для розтину, де з'ясувалося, що чоловік гине від перелому шийних хребців практично миттєво, а смерть від асфіксії наступає через кілька хвилин і більше болюча. Тому з кінця XVIII століття з «гуманних міркувань» в Англії стали вводитись шибениці з методом довгого падіння замість існуючих з коротким падінням.

Дуже рідко шибениця використовувалася як інструмент тортур (наприклад, при підвішуванні вниз головою або задушення не до смерті). Як засіб самосуду шибениця також використовувалася рідко, зазвичай для цього використовувалися стовпи, дерева і т. д.

У деяких країнах Азії та Африки страта через повішення застосовується досі. Наприклад, в Ірані досі практикуються публічні страти через повішення.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]