Шиваджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шиваджі
Shivaji 1.jpg
Народився 19 лютого 1630
замок Шивнері
Помер 3 квітня 1680
замок Райгад, неподолік Пуни
дизентерія
Титул магараджа та чхатрапаті
Термін 1674—1680
Наступник Самбхаджі
Конфесія індуїзм
Батько Шахаджі Бхосле
Матір Джизда Баї
Рід Бхонсле
Дружина 5 дружин
Діти 2 сини та 5 доньок

Шиваджі (маратхі:छत्रपती शिवाजीराजे भोसल, 19 лютого 1630 —3 квітня 1680) — засновник імперії Маратхів, спочатку магараджа, у 1674–1680 роках чхатрапаті (імператор).

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з впливового маратхського роду Бхонсле, представникі якої здобули вплив, перебуваючи на службі у султанів Ахмеднагару та біджапура. Син впливового феодала Шахаджі, який початку мав джангір (маєток) у Пуні, згодом отримав біля Банголору. Згодом шахаджі взяв за дружину ще одну жінку. Мати Шиваджі, Джизда Баї, не погодилася з цим й фактично розлучилася з шахаджі. З цього моменту Шиваджі здобував освіту під наглядом матері. У 1642 році він на деякий час приєднав до батька, проте вже через два роки повернувся до Пуни.

З цьоого моменту більшу увагу став приділяти військовій підготовці. Водночас тренував вояків, яких залишив йому батько, долучався до зброї простих селян. Починаючи з 1645 року бере участь у численних сутичках з місцевих маратхськими феодалами, поступово збільшуючи свої землі (мав у володінні 40 фортець). Напочаток 1656 року володіння Шиваджі перетворилися на найбільшу державу серед маратхів з титулом раджи. Разом з тим він вимушен був визнавати владу Біджапурського султанату.

Боротьба за незалежність[ред.ред. код]

Втім володарі Біджапуру були не зацікавлені у такому посилення володаря маратхів. Тому у 1659 році спрямували сюди армію на чолі із Афзал Ханом. Завдяки маневреності свого війська Шиваджі зміг уникнути битви на рівніні, проте більшу частину земель було захоплено. Зрештою обидві сторони домовилсия розпочати перемовини біля фортеці Пратабгарх (біля Махабалешвари). Тут відомості розходяться: за одними, під час зустрічі Шиваджі підступно вбив Афзал Хана, за іншою — Шиваджі наніс удар у відповідь, коли Афзал Хан намагався завдати удара. Після вбивства Афзал Хана військо маратхів завдало поразки армії Біджапура.

Того ж року Шиваджі у битві при Кохапурі завдав поразки іншій армії біджапура на чолі із Рустамджаманом. У 1660 році нове біджапурське військо на чолі із Сідді Джаухаром рушило проти Шиваджі. Воно зуміло затиснути армію маратхів у фортеці Панхал, втім Шиваджі вдалося вислизнути. Завдяки допомозі англійців біджапурці зумів захопити Панхалу. Зрештою Шиваджі вимушен був поступитися частиною своїх земель біджапуру й визнати себе данником.

Разом з протистоянням з Біджапуром почалася ненавмисна війна з імперією Великих Моголів: Шиваджі намагався отримати допомогу від падишаха Ауранґзеба, а в цей час його підданні здійснили декілька грабіжницьких рейдів по землям імперії. У відповідь у 1660 році падишах спрямував проти маратхів військо свого дяді Шаїста-хана, субадара (намісника) Декана. війська останнього поступово захопили більшу частину території Шиваджі, а у 1663 році взяли столицю Пуну. Тоді ж Шиваджі зробив спробу вбити Шаїста-хана, втім невдало. Разом з тим Шиваджі зумів влаштувати засідки могольському військовику Карталабу хану, який щоб відступити вимушен був передати маратхам значну частину зброї та припасів. У 1664 році, щоб підіравати фінанси імперії й поповнити свої несподівано захопив Сурат, тоді головний порт у торгівлі із західними компаніями. Після 40 діб грабунків Шиваджі відступив у гори.

У 1664 році Аурангзеб спрямував нову, 150-тисячну, армію на чолі із раджпутом Джай Сінґхом, який вправним маневром розділив князівство Шиваджі навпіл. Потім захопив фортеці пурандхар та Сінґхгарх. В підсумку Шиваджі вимушен був підписати мирний договір у фортеці пурандар. Згідно нього він передавав Моголам 4/5 свого князівства, 23 фортеці та сплачував 400 тисяч срібних рупій компенсації, йцого син Самбхаджі отримував титул сардар й спрямовувався до двору падишаха, а сам Шиваджі повинен був надати 10-тисячну армію для війни з Буджапуром. Війна з біджапуром виявилася невдалою й Шиваджі повернувся до пуни.

Втім Аурангзеб не довіряв Шиваджі, тому запросив до себе в Агру. Ту після провокації його було заарештовано. Втім 17 серпня Шиваджі втік з-під варти (за однією версією у кошику для фруктів та квітів, за іншою — підкупив охорону). Пройшовши кружним шляхом, Шиваджі прибув до пуни. Цей побіг ще більше підняв авторитет вождя маратхів. Втім він розумів необхідність перепочину. Тому за хабар шах-аде Муаззаму, субадару Декана, зумів домовитися про укладання перемир'я.

В цей час зміцнює армію (додає до кінноти піхоту, розділяє підрозділи від 25 до 6250 вояків), наказує створити флот, який очолив Канходжі Ангрія. У 1670 році Шиваджі розпочав нову війну проти Моголів. 4 лютого того ж року завдав поразку ворогові при Сінґабаді й захопив фортецю Кондхана. Незабаром вдруге захопив Сурат, а зворотньому шляху у битві при Вані-діндорі завдав поразку могольському військовику Дауд Хану. Того ж року блокував англійський порт Бомбей, проте не зумів його захопити.

Файл:Maratha Kingdom.jpg
Держава маратхів у 1680 році (на момент смерті Шиваджі)

Разом з війною проти Великих Моголів розпочалася боротьба проти Біджапурського султанату. У 1674 році завдано рішучої поразки Біджапуру. В результаті землі Шиваджі у Декані значно прозширилися. разом з тим для зміцнення держави він вирішив отримати титул магараджи. Втім, щоб отримати на це право, Шиваджі повинен був належати до касти кшатріїв, проте його предки входили до шудр. За великий хабар вдалося знайти брахмана, який вивів родовід Шиваджі від кштаріїв Сісодіїв. 6 червня відбулася церемонія у фортеці райгад, проте 18 червня померла мати Шиваджі. Це визнано дурною ознакою. Тому 24 вересня проведено другу церемонію.

Вслід за цим Шиваджі здійснює числені походи до Хадешу, Карвару, Біджапуру, Карнатаки, Майсур, Танджор. На півдні Індостану держава маратхів стала складатися з розрізнених володінь. під час походу до сучасного Тамілнаду Шиваджі захворів на дизентерію й помер 3 квітня 1680 року. Після цього смерті розпочалася війна між його синами Самбхаджі та Раджарамом.

Культура[ред.ред. код]

Разом із військовими та політичними справами велику увагу приділяв підтримці та покровительству поетам, філософам, різним святим. Серед них найвідомішими є Каві Бхушан, Тукарам, Саматх Рамдас.

Джерела[ред.ред. код]

  • James W. Laine (2003). Shivaji: Hindu King in Islamic India. Oxford University Press, USA. ISBN 978-0-19-514126-9.