Шилов Георгій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шилов Георгій Євгенович
рос. Гео́ргий Евге́ньевич Ши́лов
Народився 3 лютого 1917(1917-02-03)
Іваново-Вознесенськ, Росія
Помер 17 січня 1975(1975-01-17) (57 років)
Москва, Росія
Країна СРСР СРСР
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater МДУ
Галузь математика
Заклад МДУ, Київський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Гельфанд Ізраїль Мойсейович
Аспіранти, докторанти Hoàng Tụyd
Костюченко Анатолій Андрійовичd
Boris Mityagind
Arkadi Nemirovskid[1]
Alexandr Yakovlevich Helemskiid[1]
Oleg Georgievich Smolyanovd[1]
Gregory Eskind[1]
Victor Pavlovich Palamodovd[1]
Mikhail Semenovich Agranovichd[1]
Борок Валентина Михайлівна[1]
Vladimir Yakovlevich Lind[1]
Boris Petrovich Paneahd[1]
Evgeniy Alekseevich Gorind[1]
Yuri M. Rappoportd[1]
Iakov Isaakovich Zhitomirskiid[1]
Grigorii N. Zolotarevd[1]
Mikhail Gershovich Sonisd[1]
Leonid Semenovich Frankd[1]
Victor Vasilievich Grushind[1]
Irina Yakovlevna Dorfmand[1]
V. A. Kolushevad[1]
Vladimir Iosifovich Averbukhd[1]
Fan Dyk Tin'd[1]
Sergey Semenovd[1]
Війна німецько-радянська війна
Батько Шилов Євген
Нагороди Орден Червоної Зірки

Георгій Євгенович Шилов (на початку наукової кар'єри відомий як Юрій Боссе; 3 лютого 1917, Іваново-Вознесенськ, Росія — † 17 січня 1975, Москва, СРСР) — радянський математик.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1921 року жив у Москві. У 1933 році вступив на механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М.В. Ломоносова. У 1941 р. закінчив аспірантуру механіко-математичного факультету і захистив кандидатську дисертацію, присвячену теорії регулярних нормованих кілець, яку він розробив. У роки Другої світової війни служив у лавах Радянської Армії, де розробляв методи зенітного вогню і підвищення ефективності стрільби зенітної артилерії. За військові заслуги Шилов був нагороджений орденом Червоної Зірки та кількома медалями.

Після війни, на початку 1946 р., він повернувся до математики і викладання в Московському державному університеті імені М.В. Ломоносова. У 1950 р. став доктором фізико-математичних наук, а в 1952 р. — професором.

У 1946-50 р.р. працював в Московському Державному Університеті (МДУ), у 1951-54 р.р. — в Київському університеті, з 1954 року — знову в МДУ.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор наукових робіт з теорії функцій, функціонального аналізу, диференціальних рівнянь з алгебри та інших розділів математики. Перші роботи — з теорії комутативних банахових алгебр (нормованих кілець). Багато робіт виконав спільно з І. М. Гельфандом, зокрема цикл робіт з теорії узагальнених функцій і теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними. Написав роботи з класичного аналізу, рядів Фур'є, геометрії, історії та методики математики.

Найбільші відкриття належать Шилову в теорії комутативних банахових алгебр (нормованих) кілець. Він був одним з основоположників цієї гілки функціонального аналізу. У 1940 р. Георгій Євгенович ввів і дослідив одне з найважливіших понять загальної теорії комутативних банахових алгебр  — поняття регулярного кільця функцій (за термінологією Г. Є. Шилова, тепер ці об'єкти частіше називають Шиловськими алгебрами). У списку його друкованих праць є півтора десятка статей та 17 (не враховуючи перекладів і перевидань) книг, написаних ним самим та в співавторстві.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Математичний генеалогічний проєкт — 1997.