Шило Гаврило Федорович
| Шило Гаврило Федорович | |
|---|---|
| Народився |
26 березня 1910 Рівненський район, Рівненська область, Україна |
| Помер | 17 січня 1988 (77 років) |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Гаври́ло Фе́дорович Ши́ло (26 березня 1910, Дерев'яне, тепер Рівненського району Рівненської області — 17 січня 1988, Львів) — український мовознавець, діалектолог, лексикограф.
По закінченні Варшавського університету (1937) старший викладач слов'янської філології Львівського університету та педагогічного інституту (1944 —1959), з 1961 по 1974 рік завідувач кафедри української мови (з 1964 доктор філологічних наук, з 1965 професор) Дрогобицького педагогічного інституту та співробітник відділу мовознавства Інституту суспільних наук.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Автор праць із фонології («Палатограми звуків української мови і система фонем української мови»), порівняльної граматики слов'янських мов («Явище протези в слов'янських мовах»). Як діалектолог досліджував наддністрянські та південно-волинські говірки, їх лексику, словотвір, топонімію («Південнозахідні говори УРСР на північ від Дністра», 1957; «Із лексики говірок Верхнього Подністров'я і Побужжя», 1960).
Підготував «Лінгвістичний атлас говорів Наддністрянщини» і «Наддністрянський регіональний словник», які за життя не були опубліковані. Словник вийшов друком після смерті автора, у 2008 році.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Гаврило Федорович Шило // «Мовознавство». 1988. № 3.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |