Шинка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шинка — один із різновидів м'ясних харчових запасів.
Свинячу шинку шпигували часником, обтирали сіллю з перцем і запікали у печі. Їли протягом зимових свят.
У районах Прикарпаття та Східної Волині шинку після маринування у соляному розсолі зі спеціями вудили у печах або у коминах.
Вуджена шинка зберігалася довго, аж до косовиці й жнив, коли потрібно було особливо калорійне харчування.
Література [ред.]
- Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977
- Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян -Маркевич Н. А. — Киев — 1860
- Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994
