Шинкарук Ірина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іри́на Володи́мирівна Шинкару́к (*31 липня 1979, м. Фастів Кивськ. обл.) — українська співачка, телевізійна ведуча, режисер, солістка оркестру Національного радіо України, заслужена артистка України. Дочка Володимира Шинкарука.

Біографія[ред.ред. код]

Шинкарук Ірина Володимирівна — перше українське ім'я, занесене до Міжнародного музичного каталогу «Who is who in music»[1]. Закінч. Житомир. уч. культ. та мистецтв (1997), Житомир. пед. ун-т ім. І. Франка (2000) та Київ. нац. ун-т культ. та мист. (2001); стажувалась з вокалу у Варшав. театрі оперети (1994).  З 1995 - 1999 – солістка-вокалістка Українського державного театру пісні, з 1999 по даний час – солістка оркестру Національного радіо України; працювала також на посаді доцента кафедри естрадного співу КНУКІМ (2000 – 2003), старшим диктором телеканалу "Культура" (2000 - 2004).

Переможниця багатьох всеукр. і міжнарод. естрадних ф-лів та к-сів. Концертну діяльність розпочала з семирічного віку в дуеті з батьком — Володимиром Шинкаруком

Виступала в США, Росії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Австрії, Франції, Німеччині, Кубі, Греції, Лівії, Андоррі, в країнах Середньої Азії тощо.

Започаткувала новий напрямок у сучасній українській популярній музиці — магічний рок.

Випустила дев'ять музичних альбомів.

Авторка збірок поезій «Народження голосу» (2001, передм. Володимира Цибулька), «Відчуваю» (2004, передм. Павла Мовчана), аудіо книги власних віршів «Міра» (2008).

Режисер-постановник і ведуча масового святкового дійства «85 років створення Макарівського району» (2008), Всеукраїнського свята кобзарського мистецтва «Козацька ліра» (2009) та ін.

Урядові нагороди та почесні відзнаки[ред.ред. код]

- Почесне звання "Заслужена артистка України" (2007);-

- Візнака мистецької агенції "Територія А" за найкращі спецефекти в кліпі на пісню "Ти минаєш"

- Почесна відзнака Всеукраїнського об'єднання "Держава" (2005);

- Орден "Золотий хрест" Всеукраїнської асоціації працівників культури та мистецтва (2007);

- Лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2008)*

- Лауреат Націанальної програми "Мистецький Олімп України" (2009);

- Почесна відзнака "Суспільне визнання" (2010);

- Диплом комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності (2010);

- Почесне звання "Почесний громадянин села Гореничі" (2011);

Творчі досягнення[ред.ред. код]

  • 1990  — Всеукраїнський фестиваль естрадної музики «Замкова гора» (Житомир) — I місце;
  • 1991 — Всеукраїнський фестиваль дитячо-юнацької творчості «Солом'яний дзвін» (Луцьк) — I місце;
  • 1991 — II Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» (Запоріжжя) — приз «Надія»;
  • 1992 — IV Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Оберіг» (Луцьк) — диплом;
  • 1993 — Всеукраїнський конкурс Фонду культури України «Нові імена» (Київ) — диплом;
  • 1993 — III Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» (Донецьк) — I місце у жанрі популярної музики;
  • 1993 — Міжнародний фестиваль естрадної пісні «Білостоцькі мальви» (Білосток, Польща) — Гран-прі;
  • 1993  — Всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні «Пісенний вернісаж» (Київ) — диплом;
  • 1994 — V Міжнародний естрадний фестиваль «Голос Азії» (Алмати, Казахстан) — диплом FIDOF та приз за виконання найкращої пісні фестивалю «Місячний оберіг»;
  • 1997  — XIV Всесвітній фестиваль молоді та студентів (Гавана, Куба)_;
  • 1997 — Всеукраїнський рейтинг популярності «Золота фортуна» (Київ) — краща молода співачка України;
  • 1998  — Всесвітній фестиваль християнської молоді (Відень, Австрія);
  • 1998  — III Міжнародний фестиваль сучасної естрадної пісні «Море друзів» (Ялта) — Гран-прі;
  • 1999  — V Всеукраїнський телевізійнний фестиваль популярної музики «Мелодія» (Львів) — Гран-прі;
  • 1999  — Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні ім. В. Івасюка (Київ) — II премія;
  • 2002 — Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні "Золотий скіф" (Донецьк) — диплом;

Дискографія[ред.ред. код]

Магнітоальбоми:

СД:

Кліпи[ред.ред. код]

  • «Ти минаєш» — (2002, режисер Віктор Придувалов. Кліп відзначиний мистецькою агенцією"Територія А" за найкращі спецефекти);
  • «ДЕТИДЕЯ» — (2003, режисер Андрій Новосьолов);
  • «Зима» — (2005).

Поетичні збірки[ред.ред. код]

  • «Народження голосу» (2001);
  • «Відчуваю» (2004).

Література[ред.ред. код]

Шинкарук В. Хай розквітне надія, або Пісні для Іринки \\ Авжеж, №5, 1992. – С. 50 – 59; Позняк Н. Обереги Ірини Шинкарук \\ Украінська культура, №7-8, 1995. – С. 17; Криворчук Г. Ірина Шинкарук: "Я хочу, щоб мене знали, але не хочу, щоб упізнавали на вулиці” \\ Україна, №4-5, 1996. – С. 22 – 23; Лінова К. Сама себе талисман \\ Cosmopolitan, 09. 2002. – С. 59; Поплавський М.М. Ірина Шинкарук – молодість і професійність. // Антологія сучасної української естради. – К.: Преса України, 2004. – С. 147 – 149; Власюк Т. З родиною Шинкаруків // Власюк Т. Від джерел. – К.: Вид-во газети «Вісті…», 2005. – С. 250-258; Юхим О. Глибокий колодязь Ірини Шинкарук // Своя музика, 2008, № 1 (2), січень - лютий, с. 13; Болгов В. В., Болгов І. В. Ірина Шинкарук // Мистецький олімп України. – К.: Український видавничий консорціум, 2009. – С. 166 – 167 ; Мацієвська А.М. Ірина Шинкарук // Прекрасну і святу звеличуємо жінку – К.: ТОВ «Український рейтинг», 2010. – С. 152 – 157; Славні династії України // Династія Шинкаруків – К.: Імідж Україна, 2012. – С. 154. Успішна жінка України // Ірина Шинкарук - К.: Імідж Україна, 2013. – С. 150 - 151.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

www.iryna.com.ua Офіційний сайт співачки

Примітки[ред.ред. код]