Шипинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шипинці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область Чернівецька область
Район/міськрада Кіцманський район
Рада Шипинецька сільська рада
Код КОАТУУ 7322589001
Основні дані
Засноване 1359 рік
Населення 3160
Поштовий індекс 59341
Телефонний код +380 3736
Географічні дані
Географічні координати 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д. / 48.37750° пн. ш. 25.75250° сх. д. / 48.37750; 25.75250Координати: 48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д. / 48.37750° пн. ш. 25.75250° сх. д. / 48.37750; 25.75250
Місцева влада
Карта
Шипинці (Україна)
Шипинці
Шипинці
Шипинці (Чернівецька область)
Шипинці
Шипинці

Шипи́нці — село Кіцманського району Чернівецької області

Легенда походження назви[ред.ред. код]

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

Археологічна пам'ятка[ред.ред. код]

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н.е.- ІІІ тис. до н.е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, а також Древньоруської та Галицько-Волинської держав.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904-1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» ("Шипинці - мистецтво та знаряддя неолітичного селища" 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія[ред.ред. код]

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення - Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длуґош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв`язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецький та Хотинський повіти, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

Цікаві факти[ред.ред. код]

З Шипинцями пов`язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву "Кругле болото". Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці "Круглого болота" була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників - переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро "Кругле болото", недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма "Під липами".

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри - бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Література[ред.ред. код]

Шипинська перспектива (Шипинці,Кіцманський район)[ред.ред. код]