Шипохвіст Шмідта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шипохвіст Шмідта
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Інфраряд: Iguania
Родина: Агамові
Рід: Шипохвости
Вид: Шипохвіст Шмідта
Біноміальна назва
Uromastyx alfredschmidti
Wilms та Böhme, 2001
Uromastyx alfredschmidti distribution.png
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Uromastyx alfredschmidti

Шипохвіст Шмідта (Uromastyx alfredschmidti) — представник роду Шипохвостів з родини Агамових. Інша назва «чорний шипохвіст».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина сягає 40 см, максимальна довжина 42,9 см. Статевий диморфізм виражений слабко, відмінності виявляються головним чином у забарвленні, але не завжди. Голова помірної довжини. Тулуб щільний, кремезний, кінцівки короткі й дуже сильні, хвіст довгий та потужний, який поступово звужується. На хвості розташована луска у 22—23 рядки. На передньому краї зовнішнього слухового отвору є збільшена трикутна зубчаста луска. На задніх кінцівках є 13-21 стегнових пір з кожного боку.

Самці повністю чорні, що і пояснює друга назва виду. Самки сірувато-коричневі різних відтінків, голова, хвіст й кінцівки можуть бути світлішими, ніж тулуб. Черево у них майже білого забарвлення. Однак іноді зустрічаються і повністю чорні самки. У туарегів є своєрідний метод визначення статі у молодих шипохвостів: якщо шипохвоста покласти на спину, самка залишиться нерухомою.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє скелясті, кам'янисті місцини — гамади, плато вулканічного походження. Ховається у норі, яку риє під пласкими кам'яними брилами або під купою каменів, єдиний вхід веде до галереї на глибині близько 1 м від поверхні, що досягає більше 2 метрів довжини. Таким чином, основна частина нори захищена від денної спеки. Вранці довгий час проводить біля входу у нору і розігрівається на сонці, після чого він вирушає на пошуки їжі. Харчується рослинною їжею.

Це яйцекладна ящірка. Парування починається у травні, а у червні-липні самка відкладає 15 яєць. Самка припиняє харчуватися за 1-2 тижні до відкладання яєць. Через 3 місяця з'являються молоді шипохвости.

Тривалість життя 10-15 років, у виняткових випадках і до 30 років.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у центральній частині Сахари — в південному Алжирі (плато Тассили і нагір'я Ахаггар) та на південному заході Лівії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.