Шипшина собача

Шипши́на соба́ча (Rosa canina L., Rosa ciliato-sepala Blocki) — один із видів шипшин, високий кущ родини розових (1,5—2,5 м заввишки) з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипиками.

Ботанічний опис

Молоді пагони зеленувато-червоні з шилоподібними шипиками і щетинками. Листки чергові непарноперисті, з сімома, рідше дев'ятьма листочками (10—16 см завдовжки, 6—12 см завширшки). Листочки з обох боків голі, овально-видовжені, пильчасті, прилистки довгі, зрослися з черешком.

Квітки поодинокі, рідше зібрані по три-п'ять у щиткоподібних суцвіттях, оточених приквітками. Чашолистків п'ять, вони перисторозсічені, після цвітіння спрямовані вниз, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий або біло-рожевий з п'ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато. Плоди ягодоподібні (18—20 мм завдовжки), червоно-оранжеві, різні за формою, з численними волосистими сім'янками.

Шипшина собача росте на схилах, узліссях, рідше під пологом мішаних і листяних лісів, уздовж доріг, на пустищах.

Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні. Поширена шипшина собача на Поліссі, в лісостепу, степу.

Хімічний склад

Плоди шипшини собачої містять аскорбінову кислоту (зрідка до 1%, частіше 0,2% або й меньше), шипшини коричної – до 5-6%, рідко більше (іноді до 14%), у середньому 2-3%. Вміст інших речовин практично не відрізняється: флавоноїди – похідні кверцетину, кемпферолу та антоціани, катехіни, каротиноїди – до 8 мг%, пантотенова, нікотинова кислота та її амід, вітамін В1, В2, К, Е, пектинові речовини, цукри, кислоти, тритерпени, мікроелементи К, Мп, Fe, P, Co, Mg, Ca та ін.

Фармакологічні властивості

Завдяки багатому вмісту вітамінів і флавоноїдів плоди шипшини мають різнобічну дію. Виявляють діуретичну, кровоспинну і в’язку дію. Плоди шипшини знижують вміст холестерину у крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах. Вітаміни і каротин активізують ензимну систему, посилюють регенерацію тканин, синтез гормонів і впливають благотворно на вуглеводний обмін та проникність судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкості капілярів, допомагає використанню аскорбінової кислоти організмом. Вітамін К бере участь в творенні протромбіну i впливає на нормальне зсідання крові. Інші вітаміни мають важливі фізіологічні функції. Плоди шипшини діють сприятливо при авітамінозі та як зміцнювальний засіб у реконвалесцентний період. Плоди шипшини у лікарських формах приймають з метою профілактики цинги та гіповітамінозів С і Р , при геморагічних діатезах, різних кровотечах, включаючи спричинені променевою хворобою, при хворобах печінки (хронічний гепатит, холецистит, холангит), при нефропатії вагітних, (хвороби нирок і сечового міхура), ранах, які мляво гояться, переломах кісток, (дистрофіях, при посиленні фізичних навантажень, розумовому напруженні), у періоди вагітності та лактації, позитивний вплив вітаміну С при атеросклерозі. Як загальнозміцнюючий засіб (при гострих і хронічних інфекціях, дистрофії, фізичних навантаженнях тощо)

Практичне використання

Шипшина собача

Вітамінозна, лікарська, харчова, медоносна, ефіроолійна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина. Промислова заготівля можлива в усіх областях України. Запаси сировини значні, в середньому щорічно збирають понад 1 000 т плодів.

ДНЦЛЗ розробив групу препаратів з відходів виробництва холосасу під загальною назвою «Ліпохромін», який вважають засобом для профілактики та лікування променевої хвороби. Він використовується також при хіміотрепапії злоякісних новоутворень різною локалізації, пострадіаційних розладах шлунково-кишкового тракту, системи гомопоезу та імунного статусу. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища

Шипшини відіграють важливу роль у харчуванні людини як найбагатші і неперевершені джерела життєво необхідних вітамінів. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С (від 1 000 до 4 800 мг%), каротин, вітаміни В₂, Р, К, Е. Крім вітамінів, до складу плодів шипшини входять солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору; лимонна і яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірні олії, дубильні речовини. Найвищу вітамінну активність має шипшина корична.

Харчове використання

У вітамінній промисловості плоди шипшини застосовують для одержання препаратів і продуктів переробки, багатих на вітамін С, а також як джерело полівітамінів та інших поживних і смакових речовин. З них виготовляють кристалічну аскорбінову кислоту, сухі препарати з плодів шипшини у вигляді таблеток, таблетки «вітамін С з глюкозою» тощо. Крім того, з плодів одержують рідкий концентрований сік і джем.

Плоди шипшини використовують свіжими; у вигляді чаю (відвару) з сушених плодів, сиропу, соку.

Плоди шипшини

Плоди шипшини використовують також і в харчовій промисловості. З них готують варення, джем, пастилу, пюре, повидло, компоти, киселі, причому в процесі переробки втрачається не більше 35 % вітамінів.

Для отримання з плодів шипшини повидла протягом 10 хвилин кип'ятять один кілограм плодів у літрі води, потім протирають через решето. До отриманої маси додають цукор і трохи лимонної кислоти для смаку і варять на водяній бані до густоти..

Вітамінний відвар, або чай, роблять наступним чином: кип'ятять столову ложку м'якоті плодів шипшини в трьох чвертях склянки води 8 хвилин і потім настоюють 2 години. Сухі плоди (10 грамів на одну склянку води) кип'ятять також 8 хвилин і настоюють 10 годин.

З сухих плодів роблять і порошок. Одну столову ложку порошку кип'ятять у трьох чвертях склянки води 8 хвилин; вживають відвар, не настоюючи його. П'ють цей вітамінний напій по півсклянки або склянці на день.

Плоди шипшини придатні для виробництва цукерок, мармеладу, драже, а концентровані препарати з них добавляють до кондитерських виробів для їх вітамінізації. З них готують наливки, безалкогольні напої, вина, чайно-кавові сурогати, які відзначаються ароматичністю, що зумовлена наявністю ефірних олій. Підсмажені на легкому вогні плоди використовують для приготування "кави", яка має запах ванілі.

В Словаччині шипшину використовують при виготовленні безалкогольного напою Cockta.

Медичне використання

У науковій медицині застосовують плоди шипшини, які рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура, а також як полівітамінний засіб. З них готують препарат холосас.

У народній медицині плоди застосовують при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, при підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки, уварені з медом, застосовують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів — при каменях у нирках і гіпертонії; гілки — при дизентеріях і розладах кишково-шлункового тракту. Маслянистий екстракт та олійка шипшини використовують зовнішньо при трофічних виразках, деяких захворюваннях шкіри і слизових оболонок.

Деякі препарати:

• Холосас
• Сироп шипшини
• Масло шипшини
• Каротолін

У гомеопатії для виготовлення ліків застосовують свіжі плоди.

Використання у зеленому будівництві

Завдяки посухостійкості і здатності до паросткового поновлення, добре розвиненій кореневій системі шипшина ціняться в протиерозійних і захисних насадженнях. Інші види шипшини мають аналогічне застосування.

Шипшини мають важливе значення в декоративному садівництві як підщепи для вирощування садівного матеріалу культивованих сортів троянд.

Інше використання

Шипшина не виділяє багато нектару, але її охоче відвідують бджоли і збирають з неї велику кількість пилку. На шипшині іноді виділяється падь. Рекомендують висаджувати її у місцях, де наприкінці травня — першій половині червня мало пилконосів.

Пелюстки шипшини — чудова сировина для ефіроолійної промисловості, парфумерії, лікеро-горілчаного виробництва. З насіння добувають жирну олію, багату каротином (до 40 %). Використовують при пролежнях, трофічних виразках, дерматозах, як жовчогінний, сечогінний протизапальний засіб.

У коренях і галах шипшини містяться таніди. Їх можна використовувати для фарбування тканин у коричневий колір.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають плоди у стадії повної стиглості, але не перестиглими. Збирають їх вручну, одягаючи фартухи і брезентові рукавиці. Зібрані плоди сортують, укладають у невеликі плетені кошики і відправляють для переробки.

Сушать плоди цілими або подрібненими у печах чи сушарках, при температурі 80—90°, розстилаючи тонким шаром. Висушені плоди відділяють від чашолистків на спеціальних віялках або решетах і пакують у паперові мішки чи тюки вагою по 40—50 кг. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк зберігання — два роки.

Висновки і рекомендації щодо застосування у медицині

Плоди шипшини володіють широкою біологічною активністю. Шипшину можна використати як ефективний лікарський засіб при захворюваннях, що супроводжуються запаленням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, при порушенні кровотворення та згортання крові, для нормалізації життєвих сил та прискорення загоювання ран , жовчно-кам’яній хворобі та станах, що супроводжуються затримкою рідини в організмі, піску і каменях в сечових шляхах. Застосовують для нормального зростання кісток при переломах, при зниженні секреторної діяльності шлунка. Лікувальний ефект забезпечують пектинові речовини. Вони захищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від шкідливих продуктів , що утворюються при гнильних процесах, знижують запальний процес та зменьшують перистальтику. Для поліпшення кровотворної функції кісткового мозку та обміну речовин в організмі. Враховуючи, що вітаміни відіграють роль коферментів і ферментів, виправдане призначення плодів шипшини при різних ферментопатіях, які провокують або супроводжують різні хронічні недуги, зокрема захворювання органів травлення і особливо – гепатобіліарної системи.

Знайшов широке застосування як в офіцинальній медицині в якості засобу з протизапальною активністю, для підвищення опірних сил організму в боротьбі проти місцевої чи загальної інфекції та інтоксикаціїх (скарлатина, дифтерія, пневмонія, кашлюк тощо), при повільнозагоюваних ранах та в якості потужного антиоксиданта. Як антиоксидант шипшина не завадить при будь-якому запальному процесі, як джерело аскорбінової кислоти вона також необхідна при всіх патологіях, оскільки процеси дезінтоксикації в печінці потребують постійного надходження вітаміну С з їжею (запасів його організм, як відомо, створити не взмозі). Особливо цінне поєднання похідних кверцетину та інших флавоноїдів з аскорбіновою кислотою, які разом беруть участь в окисно-відновних процесах та метаболізмі арахідонової кислоти, запобігаючи синтезу лейкотрієнів, гістаміну тощо, тобто здійснюють загальний неспецифічний протизапальний та протиалергічний вплив на організм (штучний аналог такого природного симбіозу – препарат аскорутин). Показані плоди шипшини при гіпертонії, анемії, атеросклерозі, астенії, легеневих і маточних кровотечах. Плоди шипшини використовують і для лікування бронхіальної астми завдяки зменшенню фібриногену і глобулінів, кількість яких збільшується при надходженні в організм сухих білків. При катаракті зменшений вміст вітаміну С у склері, отже, застосування чаю з шипшини корисне. Істотний ефект спостерігається i при деяких інших очних захворюваннях – геморагічний атеніт, крововиливи в скловидне тіло тощо. Застосовують при алергічних реакціях повільного типу завдяки здатності шипшини інгібувати синтез лейкотрієнів, гістаміну, та інших медіаторів запалення. Ефективним засобом шипшина є і у антидіабетичний терапії. Основними препаратами плодів шипшини є "Холосас" - сироп зі згущеного водного екстракту плодів, - застосовують аналогічно відварам, але у фітотерапії перевагу віддають останнім; в сиропі відсутня значна кількість біологічно-активних речовин плодів шипшини, які є гідрофобними і жиророзчинними. "Каротолін" - масляний екстракт з м'якоті плодів - містить каротиноїди, вітаміни К, Е, та застосовується в якості репаративного засобу при будь-яких ранах та виразках ззовні, у мікроклізмах, перорально. Шипшинова олія застосовується як ранозагоювальний засіб.

ДНЦЛЗ розробив групу препаратів з відходів виробництва холосасу під загальною назвою «Ліпохромін», який вважають засобом для профілактики та лікування променевої хвороби. Він використовується також при хіміотрепапії злоякісних новоутворень різною локалізації, пострадіаційних розладах шлунково-кишкового тракту, системи гомеопоезу та імунного статусу. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища.

Шипшина потребує бережливого використання.

Джерела

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.