Шипшина собача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шипшина собача
Wilde Rose.JPG
Охоронний статус
Status TNC G5.svg
В безпеці (TNC)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Триба: Roseae
Рід: Троянда (Rosa)
Вид: Шипшина собача
Біноміальна назва
Rosa canina
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rosa canina
EOL: 234403
IPNI: 731955-1
ITIS logo.jpg ITIS: 24819
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 74635
The Plant List: tro-27800145
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rosa canina

Шипши́на соба́ча (Rosa canina L., Rosa ciliato-sepala Blocki) — один із видів шипшин, високий кущ родини розових (1,5 — 2,5 м заввишки) з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипиками.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Молоді пагони зеленувато-червоні з шилоподібними шипиками і щетинками. Листки чергові непарноперисті, з сімома, рідше дев'ятьма листочками (10 — 16 см завдовжки, 6 — 12 см завширшки). Листочки з обох боків голі, овально-видовжені, пильчасті, прилистки довгі, зрослися з черешком.

Квітки поодинокі, рідше зібрані по три — п'ять у щиткоподібних суцвіттях, оточених приквітками. Чашолистків п'ять, вони перисторозсічені, після цвітіння спрямовані вниз, а незадовго до достигання плодів частково відпадають. Віночок (до 5 см у діаметрі) рожевий або біло-рожевий з п'ятьма вільними пелюстками. Квітколоже увігнуте, тичинок і маточок багато. Плоди ягодоподібні (18 — 20 мм завдовжки), червоно-оранжеві, різні за формою, з численними волосистими сім'янками.

Шипшина собача росте на схилах, узліссях, рідше під пологом мішаних і листяних лісів, уздовж доріг, на пустищах.

Світлолюбна, морозостійка рослина. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у серпні — вересні. Поширена шипшина собача на Поліссі, в лісостепу, степу.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Плоди шипшини собачої містять аскорбінову кислоту (зрідка до 1%, частіше 0,2% або й менше), шипшини коричної — до 5 — 6%, рідко більше (іноді до 14%), у середньому 2 — 3%. Вміст інших речовин практично не відрізняється: флавоноїди — похідні кверцетину, кемпферолу та антоціани, катехіни, каротиноїди — до 8 мг%, пантотенова, нікотинова кислота та її амід, вітамін В1, В2, К, Е, пектинові речовини, цукри, кислоти, тритерпени, мікроелементи К, Мп, Fe, P, Co, Mg, Ca та ін.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Завдяки багатому вмісту вітамінів і флавоноїдів плоди шипшини мають різнобічну дію. Виявляють діуретичну, кровоспинну і в'я;exe дію. Плоди шипшини знижують вміст холестерину у крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах. Вітаміни і каротин активізують ензимну систему, посилюють регенерацію тканин, синтез гормонів і впливають благотворно на вуглеводний обмін та проникність судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкості капілярів, допомагає використанню аскорбінової кислоти організмом. Вітамін К бере участь в творенні протромбіну і впливає на нормальне зсідання крові. Інші вітаміни мають важливі фізіологічні функції. Плоди шипшини діють сприятливо при авітамінозі та як зміцнювальний засіб у реконвалесцентний період. Плоди шипшини у лікарських формах приймають з метою профілактики цинги та гіповітамінозів С і Р, при геморагічних діатезах, різних кровотечах, включаючи спричинені променевою хворобою, при хворобах печінки (хронічний гепатит, холецистит, холангит), при нефропатії вагітних, (хвороби нирок і сечового міхура), ранах, які мляво гояться, переломах кісток, (дистрофіях, при посиленні фізичних навантажень, розумовому напруженні), у періоди вагітності та лактації, позитивний вплив вітаміну С при атеросклерозі. Як загальнозміцнюючий засіб (при гострих і хронічних інфекціях, дистрофії, фізичних навантаженнях тощо)

Практичне використання[ред.ред. код]

Шипшина собача

Вітамінозна, лікарська, харчова, медоносна, ефіроолійна, танідоносна, фарбувальна, декоративна рослина. Промислова заготівля можлива в усіх областях України. Запаси сировини значні, в середньому щорічно збирають понад 1 000 т плодів.

ДНЦЛЗ розробив групу препаратів з відходів виробництва холосасу під загальною назвою «Ліпохромін», який вважають засобом для профілактики та лікування променевої хвороби. Він використовується також при хіміотрепапії злоякісних новоутворень різною локалізації, пострадіаційних розладах шлунково-кишкового тракту, системи гомопоезу та імунного статусу. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища

Шипшини відіграють важливу роль у харчуванні людини як найбагатші і неперевершені джерела життєво необхідних вітамінів. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С (від 1 000 до 4 800 мг%), каротин, вітаміни В2, Р, К, Е. Крім вітамінів, до складу плодів шипшини входять солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору; лимонна і яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірні олії, дубильні речовини. Найвищу вітамінну активність має шипшина корична.

Харчове використання[ред.ред. код]

У вітамінній промисловості плоди шипшини застосовують для одержання препаратів і продуктів переробки, багатих на вітамін С, а також як джерело полівітамінів та інших поживних і смакових речовин. З них виготовляють кристалічну аскорбінову кислоту, сухі препарати з плодів шипшини у вигляді таблеток, таблетки «вітамін С з глюкозою» тощо. Крім того, з плодів одержують рідкий концентрований сік і джем.

Плоди шипшини використовують свіжими; у вигляді чаю (відвару) з сушених плодів, сиропу, соку.

Плоди шипшини
Rosa canina fruits.jpg

Плоди шипшини використовують також і в харчовій промисловості. З них готують варення, джем, пастилу, пюре, повидло, компоти, киселі, причому в процесі переробки втрачається не більше 35% вітамінів.

Для отримання з плодів шипшини повидла протягом 10 хвилин кип'ятять один кілограм плодів у літрі води, потім протирають через решето. До отриманої маси додають цукор і трохи лимонної кислоти для смаку і варять на водяній бані до густоти.[1].

Вітамінний відвар, або чай, роблять наступним чином: кип'ятять столову ложку м'якоті плодів шипшини в трьох чвертях склянки води 8 хвилин і потім настоюють 2 години[1]. Сухі плоди (10 грамів на одну склянку води) кип'ятять також 8 хвилин і настоюють 10 годин[1].

З сухих плодів роблять і порошок. Одну столову ложку порошку кип'ятять у трьох чвертях склянки води 8 хвилин; вживають відвар, не настоюючи його[1]. П'ють цей вітамінний напій по півсклянки або склянці на день[1].

Плоди шипшини придатні для виробництва цукерок, мармеладу, драже, а концентровані препарати з них добавляють до кондитерських виробів для їх вітамінізації. З них готують наливки, безалкогольні напої, вина, чайно-кавові сурогати, які відзначаються ароматичністю, що зумовлена наявністю ефірних олій. Підсмажені на легкому вогні плоди використовують для приготування «кави», яка має запах ванілі[1].

В Словаччині шипшину використовують при виготовленні безалкогольного напою Cockta.

Медичне використання[ред.ред. код]

У науковій медицині застосовують плоди шипшини, які рекомендують при хворобах печінки і жовчного міхура, а також як полівітамінний засіб. З них готують препарат холосас.

У народній медицині плоди застосовують при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, при підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень, гіпертонії. Пелюстки, уварені з медом, застосовують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів — при каменях у нирках і гіпертонії; гілки — при дизентеріях і розладах кишково-шлункового тракту. Маслянистий екстракт та олійка шипшини використовують зовнішньо при трофічних виразках, деяких захворюваннях шкіри і слизових оболонок.

Деякі препарати:

У гомеопатії для виготовлення ліків застосовують свіжі плоди.


Використання у зеленому будівництві[ред.ред. код]

Завдяки посухостійкості і здатності до паросткового поновлення, добре розвиненій кореневій системі шипшина ціняться в протиерозійних і захисних насадженнях. Інші види шипшини мають аналогічне застосування.

Шипшини мають важливе значення в декоративному садівництві як підщепи для вирощування садівного матеріалу культивованих сортів троянд.

Інше використання[ред.ред. код]

Шипшина не виділяє багато нектару, але її охоче відвідують бджоли і збирають з неї велику кількість пилку. На шипшині іноді виділяється падь. Рекомендують висаджувати її у місцях, де наприкінці травня — першій половині червня мало пилконосів.

Пелюстки шипшини — чудова сировина для ефіроолійної промисловості, парфумерії, лікеро-горілчаного виробництва. З насіння добувають жирну олію, багату каротином (до 40%). Використовують при пролежнях, трофічних виразках, дерматозах, як жовчогінний, сечогінний протизапальний засіб.

У коренях і галах шипшини містяться таніди. Їх можна використовувати для фарбування тканин у коричневий колір.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Збирають плоди у стадії повної стиглості, але не перестиглими. Збирають їх вручну, одягаючи фартухи і брезентові рукавиці. Зібрані плоди сортують, укладають у невеликі плетені кошики і відправляють для переробки.

Сушать плоди цілими або подрібненими у печах чи сушарках, при температурі 80—90°, розстилаючи тонким шаром. Висушені плоди відділяють від чашолистків на спеціальних віялках або решетах і пакують у паперові мішки чи тюки вагою по 40—50 кг. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Строк зберігання — два роки.

Висновки і рекомендації щодо застосування у медицині[ред.ред. код]

Плоди шипшини володіють широкою біологічною активністю. Шипшину можна використати як ефективний лікарський засіб при захворюваннях, що супроводжуються запаленням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, при порушенні кровотворення та згортання крові, для нормалізації життєвих сил та прискорення загоювання ран, жовчно-кам'яній хворобі та станах, що супроводжуються затримкою рідини в організмі, піску і каменях в сечових шляхах. Застосовують для нормального зростання кісток при переломах, при зниженні секреторної діяльності шлунка. Лікувальний ефект забезпечують пектинові речовини. Вони захищають слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від шкідливих продуктів, що утворюються при гнильних процесах, знижують запальний процес та зменьшують перистальтику. Для поліпшення кровотворної функції кісткового мозку та обміну речовин в організмі. Враховуючи, що вітаміни відіграють роль коферментів і ферментів, виправдане призначення плодів шипшини при різних ферментопатіях, які провокують або супроводжують різні хронічні недуги, зокрема захворювання органів травлення і особливо — гепатобіліарної системи.

Знайшов широке застосування як в офіцинальній медицині в якості засобу з протизапальною активністю, для підвищення опірних сил організму в боротьбі проти місцевої чи загальної інфекції та інтоксикаціїх (скарлатина, дифтерія, пневмонія, кашлюк тощо), при повільнозагоюваних ранах та в якості потужного антиоксиданта. Як антиоксидант шипшина не завадить при будь-якому запальному процесі, як джерело аскорбінової кислоти вона також необхідна при всіх патологіях, оскільки процеси дезінтоксикації в печінці потребують постійного надходження вітаміну С з їжею (запасів його організм, як відомо, створити не взмозі). Особливо цінне поєднання похідних кверцетину та інших флавоноїдів з аскорбіновою кислотою, які разом беруть участь в окисно-відновних процесах та метаболізмі арахідонової кислоти, запобігаючи синтезу лейкотрієнів, гістаміну тощо, тобто здійснюють загальний неспецифічний протизапальний та протиалергічний вплив на організм (штучний аналог такого природного симбіозу — препарат аскорутин). Показані плоди шипшини при гіпертонії, анемії, атеросклерозі, астенії, легеневих і маточних кровотечах. Плоди шипшини використовують і для лікування бронхіальної астми завдяки зменшенню фібриногену і глобулінів, кількість яких збільшується при надходженні в організм сухих білків. При катаракті зменшений вміст вітаміну С у склері, отже, застосування чаю з шипшини корисне. Істотний ефект спостерігається і при деяких інших очних захворюваннях — геморагічний атеніт, крововиливи в скловидне тіло тощо. Застосовують при алергічних реакціях повільного типу завдяки здатності шипшини інгібувати синтез лейкотрієнів, гістаміну, та інших медіаторів запалення. Ефективним засобом шипшина є і у антидіабетичний терапії. Основними препаратами плодів шипшини є «Холосас» — сироп зі згущеного водного екстракту плодів, — застосовують аналогічно відварам, але у фітотерапії перевагу віддають останнім; в сиропі відсутня значна кількість біологічно-активних речовин плодів шипшини, які є гідрофобними і жиророзчинними. «Каротолін» — масляний екстракт з м'якоті плодів — містить каротиноїди, вітаміни К, Е, та застосовується в якості репаративного засобу при будь-яких ранах та виразках ззовні, у мікроклізмах, перорально. Шипшинова олія застосовується як ранозагоювальний засіб.

ДНЦЛЗ розробив групу препаратів з відходів виробництва холосасу під загальною назвою «Ліпохромін», який вважають засобом для профілактики та лікування променевої хвороби. Він використовується також при хіміотрепапії злоякісних новоутворень різною локалізації, пострадіаційних розладах шлунково-кишкового тракту, системи гомеопоезу та імунного статусу. Цей засіб рекомендовано вживати для адаптації організму до небезпечних умов середовища.


Шипшина потребує бережливого використання.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми