Ширшов Петро Петрович
| Петро Петрович Ширшов | |
| Петр Петрович Ширшов | |
| Народився | 12 (25) грудня 1905 Катеринослав, Російська імперія |
|---|---|
| Помер | 17 лютого 1953 (47 років) Москва, СРСР |
| Галузь наукових інтересів | гідробіологія, географія, океанологія |
| Alma mater | Одеський інститут народної освіти |
| Вчене звання | академік АН СРСР |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Петро Петрович Ширшов (*12 (25) грудня 1905, Катеринослав — †17 лютого 1953, Москва) — радянський державний діяч, науковець, професор, доктор географічних наук, академік АН СРСР. Герой Радянського Союзу, народний комісар та міністр морського флоту СРСР. Перший директор інституту АН СРСР.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 12 (25) грудня 1905 року у місті Катеринослав, у родині службовця. З 1916 по 1920 р. навчається у реальному училищі. 1920 року вступає на біологічний факультет Екатеринославського інституту народного господарства, 1923 року переводиться на соціально-економічне відділення цього ВУЗу. Наступного, 1924 року, переводиться на біологічний факультет Одеського інституту народної освіти, який закінчив 1929 року.
Починаючи з 1928 року працює на Дніпропетровській гідрологічній станції.
1929 року захищає кандидатську дисертацію на тему «Водорості річок України» та переїздить до Ленінграду. Влаштовується науковим співробітником-гідробіологом Ботанічного саду АН СРСР та на біостанції у Петергофі.
1930–1938 рр. — науковий співробітник Всесоюзного арктичного інституту, у 1931–1932 рр. — брав участь у експедиціях на Нову Землю та Франца-Йосипа, у 1932–1938 рр. на суднах «Серебряков» (1932), «Челюскін» (1933–1944), «Красін» (1936), на дрейфуючій станції «Північний Полюс-1» (1937–1938).
1938–1939 рр. — директор Всесоюзного арктичного інституту АН СРСР.
1937–1950 рр. — депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.
1939–1942 рр. — 1 заступник голови Головного управління Південного морського шляху при РНК СРСР. Одночасно з тим у 1941 році — уповноважений Державного комітету оборони.
З 8 лютого 1942 по 30 березня 1948 року — народний комісар, згодом міністр морського флоту СРСР.
1946–1950 рр. — голова Тихоокеанського наукового комітету.
З 1946 — директор Інституту океанології АН СРСР.
Похований на Новодівочому цвинтарі.
Наукова діяльність [ред.]
П. П. Ширшовим робота велась в основному у таких галузях науки:
Ранні праці Ширшова присвячені дослідженню флори водоростей Південного Бугу та його притоків, а також Дніпра, Неви. У цих роботах вчений розвиває еколого-географічний напрямок дослідження водоростей.
1930–1931 рр. — займався вивченням прісноводних водоростей деяких водойм Арктики, навів опис та характеристику фізико-географічних особливостей водойм. У цих роботах вченим відмічено адаптацію водоростей планктону до різних умов у різних широтах.
Нагороди [ред.]
- Герой Радянського Союзу, 1938
- Орден Леніна — тричі
- Орден Трудового Червоного Прапора — двічі
- Орден Червоної Зірки
- Орден "Знак Пошани"
- Медалі
Джерела [ред.]
- Інформація про П. П. Ширшова у ВРЕ
- Стаття про П. П. Ширшова у газеті «Дніпро вечірній»
- Стаття про П. П. Ширшова на сайті інституту океанології РАН
- Інформація про П. П. Ширшова на сайті warheroes.ru
|
|
|||||||
