Шишмановичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шишмановичі (болг. Шишмановци) — династія болгарських царів, що правили з 1323 й до падіння Другого Болгарського царства 1396 року (й далі до 1422 як васали турецького султана).

Правителі з династії Шишмановичів[ред.ред. код]

Шишман 1280 — 1313 деспот Відінського князівства
Михайло III Шишман 1323 — 1330 цар, син деспота Шишмана
Іван Стефан 1330 — 1331 цар, син Михайла Шишмана
Іван Александр 1331 — 1371 цар, онук деспота Шишмана
Іван Шишман 1371 — 1395 цар, син Івана Александра
Іван Срацимір 1356 — 1396 цар Відінського царства, син Івана Александра
Костянтин II Асень 1397 — 1422 цар Відінського царства (як васал турецького султана), син Івана Срациміра
Фружин після 1454 князь у Велико-Тирново (як васал турецького султана), син Івана Шишмана
Михайло Шишманов до 1492 бан у Софії (як васал турецького султана)
Шишман III 1593 цар (як лідер повстання проти турецького султана)
Ростислав Страшимірович 1686 князь (як лідер повстання проти турецького султана)

Деспот Шишман[ред.ред. код]

Засновником династії був деспот Відінського князівства Шишман I, який правив Відіном у 12801313 роках. Щодо його походження відомо тільки те, що він походив з половців.

Джерела[ред.ред. код]

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.