Шкала Кінсі
«Шкала Кінсі» — спроба виміряти сексуальну орієнтацію людей за шкалою від нуля (виключно гетеросексуальна орієнтація) до 6 (виключно гомосексуальна орієнтація). Вона була вперше опублікована в книзі «Статева поведінка самця людини» в 1948 гоці, написаній зоологом і сексологом Альфредом Кінсі в співавторстві з Ворделлом Помероєм й іншими дослідниками, і була також представлена в доповнювальній праці Кінсі і співробітників «Статева поведінка самки людини», опублікованій в 1953 році.
Представлячи цю шкалу, Кінсі писав: «Чоловіки не становлять дві окремі субпопуляції – суворо гетеросексуальну і суворо гомосексуальну. Світ не поділяється на козликів і козлиць. Фундаментальний принцип таксономії полягає в тому, що в природі рідко спостерігаються дискретні категорії. Жива природа – це континуум у всіх і кожному зі своїх аспектів».
«Наголошуючи на безперервності градацій між виключно гетеросексуальними і виключно гомосексуальними особистими історіями, ми в той ж час вважали бажаним розробити певний спосіб класифікації, який міг би базуватися на відносній кількості гетеросексуального і гомосексуального досвіду або відповіді на досвід в кожній історії… Індивідууму може бути приписана конкретна крапка на цій шкалі в кожний конкретний період його життя… Семикрапкова шкала точніше наближається до того, щоб відобразити велику кількість градацій, які існують в реальності[1].»
Ця шкала виглядає так:
| Рейтинг | Опис |
|---|---|
| 0 | Виключно гетеросексуал |
| 1 | Здебільшого гетеросексуал, лише зрідка практикує гомосексуальні контакти |
| 2 | Здебільшого гетеросексуал, але гомосексуальні контакти не дуже рідкісні |
| 3 | Однаково практикує як гетеросексуальні так і гомосексуальні контакти |
| 4 | Здебільшого гомосексуал, але гетеросексуальні контакти не дуже рідкісні |
| 5 | Здебільшого гомосексуал, лише зрідка практикує гетеросексуальні контакти |
| 6 | Виключно гомосексуал |
Зміст |
Наукові знахідки [ред.]
Звіти Кінсі [ред.]
- Чоловіки: 11.6% білих чоловіків у віці від 20 до 35 були оцінені як «3» (так само гомосексуальні і гетеросексуальні) в цей період їнього життя[3].
- Жінки: 7% самотніх жінок у віці від 20 до 35 і 4% заміжніх жінок у віці від 20 до 35 були оцінені як «3» (так само гомосексуальні і гетеросексуальні) в цей період їнього життя[4].
Від 2 до 6% жінок у віці від 20 до 35 були оцінені як «5» (переважно гомосексуальні) [5] і від 1 до 3% незаміжніх жінок у віці від 20 до 35 були оцінені як «6» (виключно гомосексуальні)[6].
Сучасні дані [ред.]
Дослідження, проведені на початку 1990-х років в США в рамках проекту General Social Survey дали суттєво менші кількості респондентів, що ідентифікують себе в якості гомосексуалів або бісексуалів; за даним дослідження таких серед чоловіків виявилось 3.3%, серед жінок - 2.3%[7]
Кінсі також не визначив вид розподілення індивідів за визначеною ним шкалою: роботи в цій сфері з'явились в 90-х роках XX століття при вивченні генетичних передумов гомосексуальності. Виявилось, що якщо для чоловіків розподілення є бімодальним (J-подібним) (див. Мал.1), з максимумами у крайніх відмітками шкали Кінсі, то для жінок характерний різкий максимум біля гетеросексуального краю шкали (рейтинг 0) зі спадом до повної гомосексуальності (L-подібне розподілення), що ставить під сумнів — про принаймні з точки зору популяційної генетики - тезис Кінсі про те, що «чоловіки не становлять дві окремі субпопуляції»[8][9].
Вплив [ред.]
Американський сексолог Хані Мілетскі за аналогією зі шкалою Кінсі пропонує використовувати шкалу зоосексуальності. Згідно з цією концепцією, кожна людина в тій чи іншій мірі зоосексуальна[10].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ (Кинси и соавторы, 1948, стр. 639, 656). (рос.)
- ↑ Burr, Chandler. A Separate Creation: the Search for the Biological Origins of Sexual Orientation. New York: Hyperion, 1996 (англ.)
- ↑ Кинси и соавторы, 1948 Сексуальна поведінки самця людини, Таблица 147, страница 651 (рос.)
- ↑ Кинси и соавторы, 1953, Сексуальна поведінка самки людини, Таблица 142, страница 499 (рос.)
- ↑ Там же, стр. 488 (рос.)
- ↑ Там ж, Таблица 142, стр. 499 и 474 (рос.)
- ↑ Tom W. Smith. American Sexual Behavior: Trends, Socio-Demographic Differences, and Risk Behavior. GSS Topical Report No. 25, Version 3, 1998 (англ.)
- ↑ Hamer D.H., Hu S, Magnuson V.L., Hu N., Pattatucci A.M. A linkage between DNA markers on the X chromosome and male sexual orientation. Science. 1993 Jul 16;261(5119):321-7
- ↑ Bailey, J. Michael; Dunne, Michael P.; Martin, Nicholas G. J. Pers. Soc. Psychol., Volume 78(3).March 2000.524–536
- ↑ Beetz (2002) section 5.2.25: «One of the most monumental and recent studies on human-animal sexual contact was conducted by Miletski in 1999»
