Шлаковий конус вулкану

Схема внутрішньої структури типового шлакового конуса вулкана.

Шлаковий конус - крута конічна гора з вулканічного шлаку, який накопичується навколо вулкану. Шлаковий конус має від десятків до сотень метрів у висоту. Викладений з пірокластичного матеріалу.

Шлакове конусне утворення плейстоцену в долині Сан-Бернардіно.

Багато вулканічних кратерів мають чашоподібний конус шлаку на вершині. Шлакові конуси зазвичай знаходяться на флангах щитового вулкану, стратовулкану. Наприклад, геологи виявили майже 100 шлакових конусів на флангах Мауна-Кеа, щитового вулкану розташованого на острові Гаваї.

Можливо, найвідоміший шлаковий конус, Парікутін, виріс із кукурудзяного поля в Мексиці в 1943 році. Висипання конуса тривали протягом 9 років, побудований конус на висоту до 424 метрів, і проводить потоки лави, яка охоплює 25 км ².

Відомий шлаковий конус Серро-Негро в Нікарагуа. Цей конус є частиною групи з чотирьох молодих вершин вулкану на північний захід від Лас Пілас. Народився він у 1850 році, виверження відбувалося понад 20 разів, останній раз у 1992 і 1995 роках.

Див. також

• Кратер вулкану

Посилання

• Cinder Cone