Шлам

Шламом (нім. Schlamm, англ. Mud) — вугілля крупністю 0—0,5 мм, одержане в результаті мокрого збагачення.

Визначення

До вугільних шламів, як правило, зараховують вуглевмісні продукти крупністю менше 0,5-1 мм. Розрізняють зернисті (> 50…60 мкм) та тонкі (< 50…60 мкм) шлами. За місцем утворення шлами поділяють на первинні (надходять на фабрику з рядовим вугіллям) та вторинні (утворюються в процесі збагачення). На вуглезбагачувальних фабриках шлам знаходиться в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів, концентраційних столів, шламо-вих відсаджувальних машин, гвинтових сепараторів тощо), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів, концентраційних столів тощо).

Шламом також називають подріблену руду з цінними металами, що мають бути видобуті, та малорозчинні сполуки або дрібні тверді частинки, що випадають в осад при очищенні рідин.

Вугільні шлами мають різноманітний гранулометричний склад і різноманітні мінералогічні і петрографічні характеристики. На вуглезбагачувальних фабриках шлам може бути у вигляді суспензії (суспензії твердих часток у воді) пластичної і сипучої (твердої) маси.

Шлами різко змінюють властивості суспензії та утруднюють процеси збагачення, осадження, згущення, зневоднення. На вітчизняних вуглефабриках збагачення вугільного матеріалу шламової крупності найчастіше здійснюється флотацією. При цьому особливу трудність складає флотація вугільних зерен тонких фракцій (менше 70-50 мкм).

Класифікація

Суспензії поділяють на:

• нестійкі — коли тверда фаза розшаровується внаслідок осадження порівняно великих часток; нижня межа крупності хитливих суспензій 1 мкм;
• стійкі — коли тверда фаза підтримується в зваженому стані молекулярними силами взаємодії часток, що перевищують сили ваги; верхня межа крупності стійких суспензій 0,1 мкм.

Пластична маса складається з твердих часток і води в такому співвідношенні, при якому система вже не є суспензією твердого в рідкому, а є відносно однорідною масою, що містить понад 600 г/л твердого.
Сипуча (тверда) маса являє собою суміш твердого і незначної кількості рідкого, у результаті чого проміжки між частками заповнені повітрям.

По крупності шлам поділяють на:

• зернистий — розміром більше 45 мкм, котрий відносно добре відсаджується, вловлюється, збагачується й зневоднюється;
• тонкий — розміром менше 45 мкм який дуже важко обробляти. Він значно змінює властивості суспензії й утрудняє ведення таких процесів, як збагачення, відсадка, згущення, зневоднення і фільтрація.

На вуглезбагачувальних фабриках шлам буває в незбагаченому вигляді (рядовий), у збагаченому (концентрат флотації, гідроциклонів), у вигляді відходів (флотації, гідроциклонів). Шлам умовно поділяють на первинний, що надходить на фабрику з рядовим вугіллям, і вторинний, що утворюється в процесі збагачення.

Джерела утворення

Джерела утворення шламу: пил крупністю 0—0,5 мм у рядовому вугіллі, здрібнювання вугілля при транспортуванні внутрішнім фабричним транспортом; стирання вугілля в збагачувальних апаратах (на грохотах, дробарках, відсаджувальних машинах, сепараторах, центрифугах та ін.); розмокання глинистих часток у воді.
Шламоутворення залежить від фізичних властивостей вугілля і породи, застосовуваних схем збагачення і засобів обробки шламів.

Див. також

• Вугільний шлам
• Зерно (мінералогія)
• Селективна електролітна коагуляція вугільних шламів
• Збагачення вугільних шламів масляною агрегацією

Джерела

1. Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугілля. — Донецьк: ДонДТУ, УКЦентр, Східний видавничий дім — 1999, 136 с.
2. Нікітін І. М., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугільних шламів латексами. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2001. — 152 с.