Імре Шлоссер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шлоссер Імре)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Імре Шлоссер
Особисті дані
Повне ім'я Імре Шлоссер-Лакатош
Народження 11 жовтня 1889(1889-10-11)
  Будапешт,
Австро-Угорщина
Смерть 19 липня 1959(1959-07-19) (69 років)
  Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1901–1905 Угорщина «Ремені»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1905–1915 Угорщина ФТК 159 (264)
1915–1922 Угорщина МТК 119 (135)
1925–1926 Австрія «Вінер АК» 17 (6)
1926–1927 Угорщина «Ференцварош» 14 (11)
1927–1928 Угорщина «Будаї 33» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1906–1927 Угорщина Угорщина 68 (59)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1923 Швеція «Норрчепінг»
1924–1925 Польща «Вісла»
1925–1926 Австрія «Вінер АК»
1928–1929 Польща «Вісла»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Імре Шлоссер-Лакатош (угор. Schlosser-Lakatos Imre, нар. 11 жовтня 1889, Будапешт — пом. 19 липня 1959, Будапешт) — угорський футболіст та тренер. Грав на позиції нападника. 42-е місце у рейтингу IFFHS «Найкращі футболісти Європи 20 століття».

Спортивна біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 жовтня 1889 року в Будапешті, у родині переселенців з Австрії. Перші кроки у футболі робив у дитячій команді «Ремені».

1906 року Імре вдягає футболку ФТК і дебютує у великому футболі на позиції лівого напівсереднього нападника. З 1908/09 грає на місці центрального форварда. У цьому сезоні команда виграє найпрестижніший турнір Австро-Угорської імперії — кубок виклику. У фіналі перемога над «Вінер Шпорт-Клубом» (2:1), а Шлоссер забив переможний гол. У ті часи клуб виграє вісім чемпіонатів з десяти (в тому числі два неофіційних)[1], а сам Імре — шість разів найкращий бомбардир ліги та чотири — європейських національних чемпіонатів[2] В сезоні 1910/11 більше нього забила лише одна команда ліги — «Тереквеш»[3] (38 проти 44). В чемпіонаті за ФТК провів 159 матчів і забив 264 голи. З врахуванням інших турнірів та товариських зустрічей — 302 матчі і 453 голи.

Восени 1915 року переходить до МТК. В сезоні 1916/17 забиває 38 голів і знову найкращий голеадор турніру. В чемпіонаті 1917/18 МТК забиває 147 голів в 22 матчах, а пара форвардів Шаффер — Шлоссер вражає ворота суперників 83 рази. З Імре клуб займає тільки перше місце в лізі, виграно шість чемпіонатів Угорщини та неофіційний чемпіонат часів першої світової війни[1]. За сім сезонів в МТК провів 119 матчів і забив 135 голів.

У сезоні 1917/18 поліпшив досягнення Стіва Блумера і тривалий час був найкращим бомбардиром національних чемпіонатів з футболу. Його досягнення зуміли перевершити два європейці (Йозеф Біцан і Ференц Пушкаш) та три бразильці (Пеле, Ромаріо і Роберто «Динаміт»). Останні здебільшого забивали в лігах каріока та пауліста, ніж в чемпіонаті Бразилії. За середньою результативністю посідає третє місце (1,31 гола за матч), попереду — Фернанду Пейротеу (1,68) та Йозеф Біцан (1,52).

У 1923 році очолює тренерський штаб шведського «Норрчепінга». В сезоні 1924/25 — головний тренер польської «Вісли». В наступному сезоні виконує обов'язки граючого тренера австрійського] «Вінер АК», на полі проводить 17 матчів і забиває 6 голів.

На рік повертається у свій перший клуб, «Ференцварош». Команда виграє лігу та національний кубок. Для Шлоссера — це 16-й переможний чемпіонат[1].

Завершив виступи на футбольному полі у складі команди «Будаї 33»[4] (1927/28), провів девять матчів та одного разу вразив ворота суперника.

Всього в національних чемпіонатах провів 318 матчів і забив 417 голів.

У сезоні 1928/29 повернувся до тренерської діяльності, вдруге очолював краківську «Віслу».

7 жовтня 1906 дебютював у національній команді проти збірної Богемії (4:4). Перший гол за збірну забив у наступному матчі, з командою Австрії. В головній угорській команді грав на позиції лівого напівсередрього нападника.

На Олімпіаді 1912 його збірній не поталанило з жеребом. Перший матч проти найсильнішої команди того часу, Англії (поразка 0:7). Потім перемоги над Німеччиною та Австрією, і підсумкове п'яте місце. Імре на цьому турнірі грав під прізвищем Лекетуш і забив чотири голи.

Через тиждень у Москві угорці грали проти збірних міста (9:0) та Росії (12:1). У цих матчах Шлоссер забив сім голів.

Останній матч за збірну Угорщини провів 10 квітня 1927 року, його команда поступилася Австрії з рахунком 0:6.

Усього за національну збірну забив 59 голів у 68 матчах. Це третій результат в історії збірної Угорщини. В її складі більше забивали лише бомбардири «золотої команди» 50-х років: Ференц Пушкаш (84 голи) та Шандор Кочиш (75)[5]. Окрім Шлоссера, понад 50 забитих м'ячів за збірну у 20-х роках минулого століття зумів забити лише данський форвард Поуль Нільсен (52 голи). Зараз посідає 14-е місце серед найкращих бомбардирів національних збірних[6].

Досягнення[ред. | ред. код]

Могила "Шлозі" на кладовищі Фаркашреть у Будапешті

Командні[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів
Клуб Сезон Чемпіонат[1] Кубок Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
ФТК
(Будапешт) 		1906 4 1 - - 4 1
1906/07 14 16 - - 14 16
1907/08 15 21 - - 15 21
1908/09 15 30-Б - - 15 30
1909/10 16 19-Б 2 3 18 22
1910/11 18 38-Б 1 1 19 39
1911/12 17 34-Б 1 0 18 34
1912/13 16 33-Б 4 6 20 39
1913/14 17 21-Б 0 0 17 21
1914 (о) 11 24 - - 11 24
1915 (в) 10 21 - - 10 24
1915 (о) 6 6 - - 6 6
Всього 159 264 8 10 167 274
МТК
(Будапешт) 		1916/17 17 38-Б - - 17 38
1917/18 22 41 - - 22 41
1918/19 19 21 - - 19 21
1919/20 28 17 - - 28 17
1920/21 24 17 - - 24 17
1921/22 9 1 0 0 9 1
Всього 119 135 0 0 119 135
«Вінер АК» 1925/26 17 6 - - 17 6
«Ференцварош» 1926/27 14 11 3 2 17 13
«Будаї 33» 1927/28 9 1 0 0 9 1
Всього за кар'єру 318 417 11 12 329 429

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Під час першої світової війни було проведено три чемпіонати Угорщини, які вважаються неофіційними — 1914 (осінь), 1915 (весна), 1915 (осінь) [1] [Архівовано 18 грудня 2017 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Найкращі бомрардири європейських національних чемпіонатів з футболу 1888–1967 [2] [Архівовано 31 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Футбольний клуб «Тереквеш» (Будапешт) [3] [Архівовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  4. ↑ «33» ФК (Будапешт) [4] [Архівовано 26 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Найкращі бомбардири збірної Угорщини з футболу. [5] [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Найкращі бомбардири національних збірних з футболу. [6] [Архівовано 19 вересня 2000 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Рейтинг IFFHS «Найкращі бомбардири національних чемпіонатів світу». [7] [Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Найкращі бомбардири європейських чемпіонатів (1889-1967)
1889: Гудолл  | 1890: Росс  | 1891: Саутворт  | 1892: Д. Кемпбелл  | 1893: Д. Кемпбелл  | 1894: Саутворт  | 1895: Д. Кемпбелл  | 1896: Д. Д. Кемпбелл, Блумер  | 1897: Блумер  | 1898: Велдон  | 1899: Гамільтон  | 1900: Гарреті  | 1901: Блумер  | 1902: Сеттл  | 1903: Рейбоулд  | 1904: Гамільтон  | 1905: А. Браун  | 1906: Шеперд  | 1907: Янг  | 1908: Сімпсон  | 1909: Фріман  | 1910: Паркінсон  | 1911: Шлоссер  | 1912: Шлоссер  | 1913: Шлоссер  | 1914: Шлоссер  | 1915: Грейсі, Річардсон  | 1916: Макколл  | 1917: Ярналл  | 1918: Шаффер  | 1919: Шаффер  | 1920: Морріс  | 1921: Фергюсон  | 1922: Волкер  | 1923: Б'юкен, Вайт  | 1924: Галлідей  | 1925: Делвін  | 1926: Гарпер  | 1927: Макгрорі  | 1928: Дін  | 1929: Моррісон, Галлідей  | 1930: Бембрік  | 1931: Робертс  | 1932: ?  | 1933: Макфейл  | 1934: Сміт  | 1935: Дрейк  | 1936: Макгрорі  | 1937: Чех  | 1938: Блек  | 1939: Женгеллер  | 1940: Біцан  | 1941: Біцан  | 1942: Біцан  | 1943: Біцан  | 1944: Біцан  | 1945: Женгеллер  | 1946: Деак  | 1947: Деак  | 1948: Пушкаш  | 1949: Деак  | 1950: Мерманс  | 1951: Ресмія  | 1952: Кочиш  | 1953: Коппенс  | 1954: Кочиш  | 1955: Коппенс  | 1956: Голлінк  | 1957: Діллен  | 1958: Фонтен  | 1959: Каньєлс  | 1960: Бейкер  | 1961: Гарлей  | 1962: Кроуфорд/Ківан  | 1963: Октай  | 1964: Грівз  | 1965: Форрест  | 1966: Гонде  | 1967: Дунаї
в Домонкош • в Жак • з Броді • з Паєр • з Ревес • з Румбольд • пз Біро • пз Блум • пз Ваго • пз Карой • пз Сур • н Боднар • н Борбаш • н Кертес • н Патакі • н Тот • н Фекете • н Шебештьєн • н Шлоссер • Тренер: Еде Херцог
Угорщина
«Вісла» (Краків) – Тренери

Шлоссер (1924–29) · Кожелуг (1929–34) · Ньюл (1934–39) · Мазал-Шквайн (1939–46) · Котлярчик (1946–47) · Вальтер (1947–48) · Кухинка (1948–50) · Матіяс (1950–54) · Грач (1954–55) · Возняк (1956–57) · Кухинка (1958–59) · Коша (1959–60) · Фінек (1960–61) · Грач (1961–62) · Кольський (1963–64) · Скорачинський (1964–67) · Грач (1967–69) · Телекі (1969–70) · Матіяс (1970–71) · Курдзель (1971–72) · Стецьків (1972–74) · Брожиняк (1975–77) · Ленчик (1977–79) · Франчак (1979–81) · Лендзьон (1981–82) · Дурньок (1982–83) · Зентара (1983–84) · Ленчик (1984–85) · Хеміч (1985) · Франчак (1985–86) · Циган (1986–87) · Брожиняк (1987–89) · Хеміч (1989) · Мусял (1989) · Гайдас (1989) · Мусял (1990–92) · Кмєцик (1992) · Пече (1992–93) · Кусто (1993–94) · Ленчик (1994) · Кусто (1994) · Франчак (1994–96) · Кмєцик (1996) · Апостель (1996–97) · Кмєцик (1997) · Лазарек (1997–98) · Ковалик (1998) · Смуда (1998–99) · Кусто (1999–2000) · Лазарек (2000) · Навалка (2000) · Ленчик (2000–01) · Навалка (2001) · Смуда (2001–02) · Касперчак (2002–04) · Лічка (2005) · Енгель (2005) · Кулявик (2005) · Петреску (2005–06) · Окука (2006) · Навалка (2007) · Москаль (2007) · Скоржа (2007–10) · Касперчак (2010) · Кулявик (2010) · Мааскант (2010–11) · Москаль (2011–12) · Пробеж (2012) · Кулявик (2012–13) · Смуда (2013–15) · Павловський (2015–16) · Вдовчик (2016) · Кмєцик (2016) · Рамірес (2017) · Каррільйо (2018) · Столярчик (2018–19) · Сковронек (2019–20) · Гибалла (2020–21) · Кмєцик (2021) · Гуля (2021–22) · Бженчек (2022–)

«Норрчепінг» – Тренери

Баттерверт (1921) · Шлоссер (1923–1924) · Гаґлунд (1925–1935) · С. Флісберг і В. Ліндберг (1936) · В. Ліндберг і Йоганссон (1937) · Йоганссон і Б. Флісберг (1938) · Б. Флісберг (1939–1940) · Б. Флісберг і Гаґлунд (1941) · Цейзлер (1942–1949) · Кен і Адамек (1950) · Адамек (1951–1953) · Т. Ліндберг (1954) · Адамек (1955–1957) · Й. Еріксон (1958–1966) · Г. Нордаль (1967–1970) · Лефгрен (1971–1972) · Мартінссон (1973–1974) · Густавссон (1975–1978) · Г. Нордаль (1979–1980) · Аксберг (1981–1982) · Квіст (1983–1984) · Квіст і Крац (1985) · К. Карлссон (1986–1989) · Аугустссон (1990) · Ослунд (1991–1992) · Крац (1993–1994) · К. Карлссон і Т. Нордаль (1995) · Тоул (1996) · Тоул і Нордін (1997) · Нордін (1998–2000) · Фредгейм і Г. Еріксон (2001) · Стремберг і Г. Еріксон (2002) · Г. Еріксон і Гелльберг (2003) · Гелльберг (2004–2005) · Їнгблад (2005–2008) · Бергорт (2009–2010) · Андерссон (2011–2016) · Густафссон (2016–2020) · Норлінг (2021–2022) · Ріддерсгольм (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імре_Шлоссер&oldid=41178927