Шлунково-кишкова кровотеча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шлунково-кишкова кровотеча
DU 2.jpg
Ендоскопічна картина виразки 12-палої кишки.
МКХ-10 ICD-10 Розділ K
eMedicine med/3565

Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК) — стан, що характеризується кровотечею в просвіт шлунка або кишківника.

Етіологія[ред.ред. код]

Спостерігається з розширених вен стравоходу, при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки, тріщинах та геморої прямої кишки, злоякісних пухлинах, черевному тифі, туберкульозі та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Найрозповсюдженішою причиною кровотеч ШКТ є виразкова хвороба.[1]

Клінічна картина[ред.ред. код]

При виразці шлунку та дванадцятипалої кишки іноді бувають профузні кровотечі, коли змінена, або не змінена кров виявляється при блюванні (т.з. вміст за типом «кавової гущини») — гематомезіс, також буває випорожнення перетравленої крові — дьогтеподібний рідкий кал (мелена). Але частіше спостерігається незначна прихована кровотеча, при якій кров виявляється тільки при мікроскопічному дослідженні калових мас (реакція Грегерсона, на сьогоднішній день цікава, як етап історії), або макроскопічно — кал дуже темний або чорний. Прихована кровотеча також проявляється явищами недокрів'я: загальна слабкість, запаморочення, блідість шкірних покривів, сильна спрага, ослаблені та часті пульс, дихання, падіння АТ, у тяжких випадках — різні види втрати свідомості (запаморочення, колапс та інш.), шок.

При розширених венах стравоходу (синдром портальної гіпертензії) — блювання свіжою кровю (яскраво-червона). Додатково визначаються синдроми та симптоми захворювання печінки.

Лікування[ред.ред. код]

Екстрена госпіталцізація до хірургічного стаціонару, краще машиною Швидкої допомоги.

Консервативне[ред.ред. код]

Повний спокій. Застосування кровоспинних засобів (підвищують здатність крові до згортання). Для тимчасової зупинки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу використовують триканальний зонд Блекмора (Сенгстакена—Блекмора)[2]. При неефективності, проводиться хірургічна операція. При шлунково-кишкових кровотечах середньої тяжкості, крім того, переливають препарати крові і кровозамінники. Кількість і якісний склад що вводиться рідин залежить від показників гемодинаміки (частоти пульсу, артеріального і венозного тиску), числа еритроцитів у крові, рівня гемоглобіну і гематокритного числа, показників кислотно-лужної рівноваги та ін.

Оперативне[ред.ред. код]

Часто доводиться робити оперативне втручання[3]: мініінвазивно (напр.за допомогою ендоскопа) відкритоми доступом, з виконанням лапаротомії. Стандартом де-факто при виразкових кровотечах визнано ендоскопіче хірургічне лікування, яке дозволяє в 90% випадках при такому захворюванні уникнути операцій з відкритим доступом.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник.- 4-е вид., випр. і доповн.-К.:Вища шк., 1992.- 581 с.:іл. (С.506-508) ISBN 5-11-003837-6
  2. Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с.(C.315-331) ISBN 966-7364-02-X