Волоське (Хмельницький район)
| село Волоське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Хмельницький район | ||||
| Громада | Деражнянська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68040150070046767 | ||||
| Облікова картка | Волоське | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1431 | ||||
| Населення | 635 | ||||
| Площа | 3,645 км² | ||||
| Густота населення | 174,21 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32251 | ||||
| Телефонний код | +380 3856 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°12′23″ пн. ш. 27°28′28″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 27.47444° сх. д.Координати: 49°12′23″ пн. ш. 27°28′28″ сх. д. / 49.20639° пн. ш. 27.47444° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
338 м | ||||
| Водойми | річка Безіменна | ||||
| Відстань до обласного центру |
53,5 км | ||||
| Відстань до районного центру |
8,7 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Кориченці | ||||
| Відстань до залізничної станції |
3 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
| Сільський голова | Мельник Антоніна Михайлівна | ||||
| Карта | |||||
  Волоське | |||||
 Волоське | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Воло́ське — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Колишня назва села — Шляхові Коричинці.
Населення, адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Населення становить 635 осіб. До 2020 діяла Волоськівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване у Хмельницькому районі Хмельницької області. Відстань до центру громади становить близько 8 км і проходить автошляхом місцевого значення. У селі бере початок річка Безіменна.
Поблизу проходить електрифікована залізниця.
Історична довідка[ред. | ред. код]
Стара назва села — Шляхові Коричинці, у чому можна переконатися, звіривши сучасну мапу із мапою Стрельбицького (лист 17, рік випуску — 1917).
Тут 22 жовтня 1835 р. загинув Устим Кармелюк.
Другий листопадовий рейд[ред. | ред. код]
30 жовтня 1921 р. під час 2-го зимового походу через Шляхові Коричинці проходила Подільська група (командувач Палій-Сидорянський Михайло) Армії Української Народної Республіки.
Тут відбувся бій її кінної сотні із сотнею московської кінноти.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[2].
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджена 22 січня 2013 р. рішенням № 7 сесії сільської ради. Автор — І. Д. Янушкевич.
Герб[ред. | ред. код]
Щит поділений вилоподібно. У верхньому синьому полі срібний сигль «В», праворуч якого золоте сяюче шістнадцятипроменеве сонце, а ліворуч — така ж восьмипроменева зірка. У правому червоному полі срібний лапчастий хрест, на якому сидить золотий сокіл, повернутий праворуч. У лівому зеленому полі золоте колесо водяного млина, яке опирається на срібний кам'яний мур, що виходить із синьої хвилястої основи. Щит обрамований золотим декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною. Картуш знизу обрамлений зеленим дубовим листям із золотим жолудями. На срібній девізній стрічці синій напис «ВОЛОСЬКЕ».
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище; з верхнього краю йде синя горизонтальна смуга (в 1/3 сторони прапора), на якій білий сигль «В», а обабіч нього — по жовтій восьмипроменевій зірці; нижня частина складається з двох рівновеликих вертикальних смуг — червону від древка, на якій білий лапчастий хрест, а на ньому сидить жовтий сокіл, та зелену з вільного краю, на якій жовте колесо водяного млина опирається на білий кам'яний мур, що виходить із синьої смуги, відділеної хвилясто.
Транспортне сполучення[ред. | ред. код]
Поблизу села проходить магістральна електрифікована двоколійна залізниця напрямку Хмельницький-Жмеринка (далі на Вінницю, Київ та Одесу).
Курсують приміські електропоїзди сполученням Жмеринка — Хмельницький (кінцева зупинка — ст. Гречани у Хмельницькому) та зворотно.
На ст. Жмеринка можна здійснити пересадку до станцій:
- Козятин (Вінниця, Калинівка)
- Вапнярка (Рахни, Шпиків, Ярошенка)
- Могилів-Подільський (Бар)
На ст. Гречани можна пересідати на електро- та дизель-поїзди:
- до ст. Волочиськ, Підволочиськ
- до ст. Старокостянтинів, Шепетівка
- до ст. Ларга або Ленківці через Ярмолинці, Кам'янець-Подільський.
Електропоїзди на шляху від Жмеринки до Гречан проходять такі зупинки:
- пл. Межирів
- пл. Дубки
- Сербинівці
- пл. Стодульці
- пл. Васютинці
- пл. Гришки
- пл. Радівці
- Комарівці
- пл. Кориченці
- пл. Нова Гута
- пл. Волоське
- Деражня
- пл. Літки
- Коржівці
- пл. Масівці
- Богданівці
- пл. Ракове
- Хмельницький
- пл. Речовий ринок
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Тут 22 жовтня 1835 р. загинув Устим Якимович Кармелюк.
Народилися[ред. | ред. код]
- Гребенюк Євтей Мойсейович (1900—1944) — герой СРСР.
- Зозуля Іван Савович (1939) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Розклад руху приміських електропоїздів у Волоському [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Волоське [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Верига В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
| |||||||||||
