Шовінізм
Шовіні́зм (фр. chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом (нацією) — іншим народам (націям)). В ширшому значенні, це ідеологія, яка пропагує національну перевагу однієї нації над іншими і обґрунтовує «право» на дискримінацію та пригнічення інших націй.
Цей термін з'явився 1831 року у Франції — в комедії братів Коньяр «Триколірна кокарда», одним із героїв якої був агресивний новобранець Ніколя Шовен де Рошфор.
Вважається, що прообразом цього персонажа була реальна особа — солдат наполеонівської армії Ніколя Шовен (фр. Nicolas Chauvin), вихований у дусі поклоніння імператору — творцю «величі Франції», що став відомим унаслідок жорстокого ставлення до завойованого арабського населення під час єгипетської експедиції французької армії (1799–1801)[1].
Словом «шовінізм» прийнято позначати різноманітні прояви націоналістичного екстремізму.
Шовінізм може виникнути в будь-якій країні, у будь-якої нації, незалежно від рівня її культурного, економічного чи політичного розвитку. У вікторіанській Англії виник власний варіант шовінізму — «джингоїзм», у Сполучених Штатах Америки — ідея «стовідсоткового американця», під час Першої світової війни країни Європи поглинула хвиля шовінізму на рівні державної політики.
Прикладом шовіністичної психопатії став такий випадок: у листопаді 1970 року 45-річний японський письменник, один із реальних претендентів на літературну Нобелівську премію Юкіо Місіма вчинив харакірі для того, щоб продемонструвати свою відданість батьківщині.
Зміст |
Шовінізм і націоналізм[ред.]
Раніше шовінізм було прийнято вважати формою націоналізму, але тепер дослідники націоналізму проводять межу між націоналізмом, що представляє собою амбівалентну самоідентифікацію етносу, і шовінізмом, де самоідентифікація групи створюється «від протилежного».
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К. : Наук. думка, 2003. Т. 1 : А—В.— С. 469.
Джерела[ред.]
- Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К. : Наук. думка, 2003 — ISBN 966-00-0632-2
- Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл.— ISBN 966-00-0734-5.— С. 469.
| Це незавершена стаття з політики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |