Шопрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шопрон
Sopron
Coa Hungary Town Sopron.svg HUN Sopron Flag.svg
Герб Прапор
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Дєр-Мошон-Шопрон
Регіон Західне Задунав'я
Населення 60 755
Площа 169,06 км²
Густота населення 342,45 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 9400
Телефонний код +36-99
Географічні координати 47°41′05″ пн. ш. 16°34′59″ сх. д. / 47.68472° пн. ш. 16.58306° сх. д. / 47.68472; 16.58306Координати: 47°41′05″ пн. ш. 16°34′59″ сх. д. / 47.68472° пн. ш. 16.58306° сх. д. / 47.68472; 16.58306
Місцева влада
Веб-сторінка sopron.hu
Карта
Шопрон (Угорщина)
Шопрон
Шопрон

Шо́прон (угор. Sopron; нім. Ödenburg) — місто на північному заході Угорщини, поряд з австрійським кордоном. Друге за розміром місто медьє Дєр-Мошон-Шопрон після Дєра. Населення 56 394 чоловік (2005 р.).

Географія і транспорт[ред.ред. код]

Місто розміщене приблизно за 220 кілометрів на захід від Будапешту, за 80 кілометрів на захід від Дьйора, за 50 кілометрів на північ від Сомбатхею та за 60 кілометрів на південний схід від Відня. Австрійський кордон проходить за 6 кілометрів від міста. Через Шопрон протікає невелика річка Іква, що належить до басейну озера Нойзідлер-Зеє (Ферте). Саме озеро лежить за 10 кілометрів на північний схід від Шопрона. Місто зв’язано автомобільними та залізничними шляхами з Віднем, Дьйором й містами регіону Балатон.

Історія[ред.ред. код]

Пожежна вежа

Поселення на місці сучасного міста існувало з сивої давнини. У римський період тут існувало місто Скарбантія, що лежало на Бурштиновому торговому шляху, який поєднував Прибалтику з південною Європою. Форум Скарбантії знаходився на тому ж місці, де зараз розміщена головна площа Шопрона.

Після падіння імперії місто було цілком зруйновано й знову відновлено вже після приходу угорців. У XI столітті тут було зведено міські стіни й укріплений замок. Своє угорське ім’я — Шопрон — місто отримало за іменем одного з володарів замку. Перша згадка назви Шопрон зафіксована 1153 року. У XIII столітті Шопрон отримав статус вільного королівського міста.

У часи турецької навали на Угорщину у XVI столітті місто було 1529 року розкрадено турецькою армією, однак встановити контроль над Шопроном турки не змогли. До міста стікалась велика кількість біженців з окупованих територій, що спричинило його зростання. У 1676 році Шопрон було знищено великою пожежею. Сучасний історичний центр Шопрона було відбудовано за декілька наступних десятиліть. У цей же час Шопрон став столицею однойменного комітату.

Після Першої світової війни й розпаду Австро-Угорщини Шопрон згідно з Версальською угодою мав відійти до Австрії, однак після заворушень у місті його долю було вирішено на референдумі. 65 % жителів міста проголосували за залишення Шопрона в Угорщині.


Під час Другої світової війни місто сильно постраждало, а майже все численне єврейське населення міста було винищене у таборах смерті. Радянська армія звільнила Шопрон 1 квітня 1945 року.

19 серпня 1989 року на австро-угорському кордоні поряд із Шопроном відбувся так званий Європейський пікнік. За взаємною домовленістю на три години було відкрито кордон між країнами, чим скористались понад 600 громадян, що виїхали на Захід. Шопронський Європейський пікнік став одним із символів падіння залізної занавіси.

Економіка[ред.ред. код]

У соціалістичний період в місті було зведено декілька індустріальних підприємств. Після краху соціалізму Шопрон став одним з головних центрів економічних зв’язків з Австрією. Швидко розвивається туристична сфера. Велике значення має харчова промисловість, в тому числі виноробство й пивоваріння (марка «Шопроні»).

Пам’ятки[ред.ред. код]

Стара синагога
  • Історичний центр Шопрона є пам’ятником міського планування XVI—XVIII століть, що добре зберігся. Більшість історичних будівель центру міста — пам’ятники австрійського бароко.
  • Пожежна вежа. 60-метрова вежа збудована в стилі неоренесанс. Первинна вежа була зведена у XI столітті на римському фундаменті й з того часу неодноразово перебудовувалась. У нижній частині вежі розміщена «Брама вірності» як пам'ять про референдум 1921 року, коли громадяни міста проголосували за належність Шопрона до Угорщини. Браму прикрашено девізом «Civitas Fidelissima» (Найвідданіші громадяни).
  • Ансамбль центральної площі. Центральна площа (Fő tér) оточена старовинними будинками, більшість з яких є пам’ятками архітектури. Найвиразніші «дім Шторно» (нині музей), «дім генерала» (музей сучасної скульптури) та «дім Гамбринус». В центрі площі стоїть чумна колона або колона Святої Трійці (1680 рік, бароко).
  • Церква домініканців. Відома також під назвою «Козина церква». Зведено у готичному стилі наприкінці XIII століття, неодноразово перебудовувалась. У сучасному вигляді церкви вже більше барочних рис, ніж готичних.
  • Церква Святого Георгія. XVIII—XVIII століть, бароко. До 1674 року належала протестантам, потім її було передано католицькому ордену єзуїтів. Дзвіницю зведено у 1882 році.
  • Стара синагога. Одна з найстаріших синагог Центральної Європи, збудована 1379 року.
  • Лісогосподарський та лісопромисловий університет Шопрона — один з найбільших у Європі навчальних закладів, що спеціалізуються у лісоводстві та лісознавстві (засновано 1808 року)

Спорт[ред.ред. код]

У місті базується угорська футбольна команда — ФК Шопрон. У 2005 році команда вигравала кубок країни. У сезоні 2007/2008 року команда оголосила про банкрутство, після чого результати її матчів було анульовано, й команду виключено з вищого дивізіону.

Видатні постаті[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]