Шорсткість русла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дно річки.

Шо́рсткість ру́сла — нерівності поверхні дна і стінок каналів та річкових русел, що зумовлює опір руху води[1]. Залежить від складу ґрунту, характеру рослинності в руслі, наявності каменів, цурпалок тощо.

Швидкість безнапірного потоку у відкритому руслі залежить від форми і розмірів поперечного перерізу та шорсткості стінок русла і визначається за рівнянням (формулою) Манінга (або рівняння Гоклера-Манінга).

Шорсткість русла визначається такими основними факторами: розмір зерна відкладки, наявність валунів у потоковому каналі, варіації ширини та глибини каналів, біологічні фактори (висота трави), намиви що створює природні дамби.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Distributed Hydrologic Modeling Using GIS. Springer Science & Business Media. 29 жовтня 2004. Процитовано 9 червня 2021.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]