Шосте чуття (фільм)
| Шосте чуття | |
|---|---|
| The Sixth Sense | |
 |
|
| Жанр | драма містика трилер |
| Режисер | М. Найт Шьямалан |
| Продюсер | Кетлін Кеннеді Френк Маршалл Беррі Мендел |
| Сценарист | М. Найт Шьямалан |
| У головних ролях |
Брюс Вілліс Хейлі Джоель Осмент |
| Оператор | Так Фуджімото |
| Композитор | Джеймс Ньютон Говард |
| Кінокомпанія | Spyglass Entertainment Hollywood Pictures |
| Тривалість | 107 хв. |
| Країна |  США |
| Рік | 1999 |
| IMDb | ID 0167404 |
| Кошторис | 40 млн. $ |
«Шосте чуття» (англ. The Sixth Sense) — містичний фільм американського режисера М. Найт Шьямалана, що вийшов у прокат 6 серпня 1999 року (в день народження режисера). У 2000 році фільм став найбільш затребуваним серед любителів домашнього відео (близько 80 мільйонів глядачів).
Зміст |
Сюжет [ред.]
У день, коли Малколм Крау, визнаний фахівець з дитячої психології, отримує грамоту за видатні досягнення в області педіатрії і заслуги перед Філадельфією, відбувається трагедія. Вінсент Грей, один з його колишніх пацієнтів, в минулому розумний, чуйний і вразливий хлопчик, а тепер дорослий засмиканий псих, пробирається в квартиру Крау, і, звинувативши доктора у всіх своїх бідах, стріляє в нього на очах у дружини з пістолета, після чого здійснює самогубство.
Надалі глядач стежить за історією Крау: той намагається розібратися в причинах терапевтичної помилки і з головою поринає в роботу, намагаючись знайти у своїх записах ключ до того, що трапилося з Греєм. Його стосунки з коханою дружиною псуються через те, що він мимоволі віддалився від неї.
Наступної осені у Крау з'являється новий пацієнт, восьмирічний хлопчик Коул Сіер, симптоми хвороби якого практично збігаються з анамнезом Грея. Коул здається наляканим аутичним хлопчиком. Крау щосили намагається допомогти йому, відчуваючи, що тільки так може загладити провину за те, що сталося з Греєм. Він не здогадується, що випадок хлопчика має безпосереднє відношення до нього самого ...
У ролях [ред.]
- Брюс Вілліс — Малкольм Крау
- Хейлі Джоел Осмент — Коул Сіер
- Тоні Коллетт — Лінн Сіер
- Олівія Вільямс — Анна Крау, дружина Малкольма
- Донні Уолберг — Вінсент Грей
Підготовка до зйомок [ред.]
- Хейлі Джоел Осмент був єдиним з кандидатів на отримання ролі Коула, хто прийшов на кастинг у краватці. Коли Шьямалан запитав у хлопчика, чи читав він свою частину сценарію, Хейлі відповів, що напередодні прочитав сценарій три рази. Здивований Найт перепитав: «Ти прочитав свою частину сценарію цілих три рази?», На що хлопчик відповів: «Ні, я тричі прочитав ВЕСЬ сценарій».
- На роль Коула запрошувався Ліам Ейкен.
- Для участі в зйомках фільму Брюсу Уіллісу довелося вчитися писати правою рукою, хоч у житті він і лівша. Це було зроблено для того, щоб глядач не помітив, що на його лівій руці відсутня обручка.
- Для своєї ролі Донні Уолберг схуд на 43 фунта.
- За словами самого режисера фільму, ідея фільму прийшла йому в голову, коли він дивився епізод № 3.10 «Історія мертвої дівчинки» (The Tale of the Dream Girl) серіалу «Боїшся ти темряви?» (Are You Afraid of the Dark?).
Зйомки [ред.]
Багато режисерів знімають кінцівку своїх картин на самому початку роботи над фільмом, однак Шьямалан знімав свій трилер в суворій послідовності, тобто заключна сцена знімалася в кінці знімального процесу. Режисер М. Найт Шьямалан виконав одну з ролей у фільмі. Він зіграв доктора, до якого персонаж Тоні Коллет привела Коула після інциденту на дні народження.
Цікаві факти [ред.]
- Голос, який можна чути при програванні аудіокасети в ході фільму і який слухає Малкольм, говорить по-іспанськи, а перекласти його можна як: «Господи, я не хочу вмирати, врятуй мене, врятуй мене».
- Відома фраза Коула з фільму «Я бачу померлих людей» (англ. I see dead people) за версією Американського інституту кіно зайняла 44 місце в списку «100 кращих фраз в історії кіно» [1].
- «Шосте чуття» має дрібні паралелі з іншим фільмом Вілліса — «Дванадцять мавп». Зокрема, головного чинного персонажа в обох картинах звуть Коул. У «мавпах» персонаж Брюса вимовляє фразу «Всі, кого я бачу, насправді мерці». Приблизно ту ж фразу вимовляє і герой Хейлі Джоеля Осмента в «Шостому почутті». Обидва фільми мають числівник в назві, а дія відбувається в Філадельфії.
- Протягом майже всього фільму, після смерті Малкольма (Брюс Вілліс) він не розмовляє ні з ким крім Коула (Хейлі Джоел Осмент), хоча бере участь у більшості сцен.
- В одній зі сцен фільму «Дванадцять друзів Оушена» (2004), де Брюс Уілліс грає роль самого себе, ведеться тривала комічна суперечка про передбачуваність сюжету цього фільму.[2].
Нагороди та номінації [ред.]
«Шосте почуття» — один з чотирьох фільмів жахів в історії, які номінувалися на «Оскар» за кращий фільм року. Втім, визначення «Шостого почуття» як фільму жахів є досить неоднозначним.
Нагороди [ред.]
- Каннський кінофестиваль 2003 — Приз за кращий дизайн DVD
- Премія каналу MTV 2000 — Чоловічий прорив року (Хейлі Джоел Осмент)
Номінації [ред.]
Премія «Оскар» 2000 року
- Кращий фільм
- Краща чоловіча роль другого плану (Хейлі Джоел Осмент)
- Краща жіноча роль другого плану (Тоні Коллетт)
- Кращий режисер (М. Найт Шьямалан)
- Кращий сценарій
- Кращий монтаж
Премія «Золотий глобус» 2000 року
- Краща чоловіча роль другого плану (Хейлі Джоел Осмент)
- Кращий сценарій
Премія каналу MTV 2000
- Кращий екранний дует (Брюс Вілліс, Хейлі Джоел Осмент)
- Кращий фільм
- Краща чоловіча роль (Брюс Вілліс)
Премія Британської академії 2000
- Кращий фільм
- Кращий оригінальний сценарій
- Кращий монтаж
- Премія імені Девіда Ліна за досягнення в режисурі (М. Найт Шьямалан)
Примітки [ред.]
- ↑ Шосте відчуття (1999) — Trivia на сайті IMDb
- ↑ [ http://www.imdb.com/title/tt0167404/movieconnections Шосте відчуття (1999) — Movie connections] на сайті IMDb
Посилання [ред.]
- Шосте почуття на сайті CINELIFE
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Шосте чуття (фільм) |
- Шосте почуття на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Кіноляпи фільму «Шосте почуття»
