Шотландська гельська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шотландська (Ґельська) мова
Gàidhlig
Поширення шотландської мови у Шотландії, Великобританія (підписи англійською)
Поширення шотландської мови у Шотландії, Великобританія (підписи англійською)
Поширена в: Шотландія, Канада (переважно провінція Нова Шотландія), Сполучені Штати Америки, Австралія
Регіон: частини Шотландських Верховин, Внутрішніх Гебридів, Нова Шотландія
Писемність: латиниця
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Кельтська група
Острівна підгрупа
Гойдельська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Шотландія
Регулює: Bòrd na Gàidhlig
Коди мови
ISO 639-1 gd
ISO 639-2 gla

Шотландська ґельська чи ґельська мова (самоназва Gàidhlig; англ. Gaelic, або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших кельтських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах.

Понад 90 тисяч жителів Шотландії володіють ґельською мовою, для 58 652 шотландців вона є рідною. Не слід плутати шотландську ґельську мову з англо-шотландською мовою, яка належить до германських мов.

Класифікація[ред.ред. код]

Шотландська ґельська мова належить до індоєвропейських мов, кельтської групи, острівної підгрупи, гойдельської підгрупи. Вона відмінна від бритської гілки кельтських мов, до якої також належать валлійська, корнська та бретонська мови. Генеалогічно найближчими до шотландської мов вважають менську та ірландську мови, що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура — давньоірландську мову.

Історія[ред.ред. код]

Першими носіями кельтських мов на цій території були брити, що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Ними був заснований і Едінбург — нинішня столиця Шотландії. Саме на території цієї країни було створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — поему Гододін, автором якої був Анейрін. Бритське населення в Шотландії протрималось на півдні до 6 століття, далі почався наступ з півдня збоку англосаксів та заходу — ірландського населення, здебільшого вихідців із королівства Дал Ріада, на півострові Ольстер. Переселення ірландців до Британії почалося ще у IV століття, проте якщо їхні поселення в Уельсі не збереглися, то в Шотландії та на острові Мен вони стали основним населенням. Острів Йона, розташований на південному заході від берегів Шотландії став одним із духовних і релігійних центрів монастирського життя, тут знаходився монастир, пов'язаний із ім'ям святого Колумби.

Приблизно до середини 15 століття Гірська Шотландія та Ірландія мали спільну літературну традицію і лише з цього часу шотландську мову можна вважати як окрему. Згодом, у 17 столітті від шотландської гельської відділилася і менська мова.

Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, а з південними складає діалектний континуум. Наприклад діалект острова Арран не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: оскільки в шотландському і ольстерському як заперечна частка вживається слово cha, а в коннахтському і мунстерськом — ní.

Поширення англійської мови і набіги вікінгів (у тому числі і на Гебридські острови) серйозно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом скандинавських мов і англійської. Окрім лексичних запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом, схоже явище спостерігається у фарерській, ісландській та деяких діалектах континентальних скандинавських мов.

Шотландська, як і інші кельтські мови довгий час не мала ніякого офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема Акт про освіту 1872 року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці 20 століття ситуація змінилася із утворенням Парламенту Шотландії, що проголосив шотландську гельську мову офіційною у Шотландії. У 2005 році було відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською мовою. Тим не менше дані перепису 2001 року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв у порівнянні з 1991 роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. Але нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали книги, існують громадські рухи за її ширше використання у повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старших жителів Гебридських островів.

З XVII століття багато шотландців емігрували до Канади, задля праці у Компанії Гудзонової затоки. Свого часу шотландська гельська мова була третя за кількістю мовців після англійської та французької, проте у наш час носіїв цієї мови залишилося не більше як 1 тисячі людей, здебільшого літніх.

Носії шотландської у Шотландії (1755 - 2001)
Рік Шотландське населення Носії лише шотландської гельської мови Носії шотландської гельської та англійської мов Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
1755 1,265,380 289,798 N/A N/A (22.9 monoglot Gaelic)
1800 1,608,420 297,823 N/A N/A (18.5 monoglot Gaelic)
1881 3,735,573 231,594 N/A N/A (6.1 monoglot Gaelic)
1891 4,025,647 43,738 210,677 5.2
1901 4,472,103 28,106 202,700 4.5
1911 4,760,904 18,400 183,998 3.9
1921 4,573,471 9,829 148,950 3.3
1931 4,588,909 6,716 129,419 2.8
1951 5,096,415 2,178 93,269 1.8
1961 5,179,344 974 80,004 1.5
1971 5,228,965 477 88,415 1.7
1981 5,035,315 N/A 82,620 1.6
1991 5,083,000 N/A 65,978 1.4
2001 5,062,011 N/A 58,650 1.2


Поширеність[ред.ред. код]

Сполучені Штати Америки[ред.ред. код]

За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з 50 штатів США. Найбільше мовців проживає у Каліфорнії — 265, тобто 16.45 %, найменше — 15, тобто 0.93 %, у Вісконсині.

 Номер  Штат  Кількість мовців (ос.)   Відсоток від всіх носіїв, %
1 Аляска 20 1.24
2 Каліфорнія 265 16.45
3 Флорида 135 8.38
4 Іллінойс 45 2.79
5 Канзас 20 1.24
6 Луїзіана 35 2.17
7 Меріленд 40 2.48
8 Мічиган 44 2.73
9 Міссісіпі 20 1.24
10 Нью-Гемпшир 40 2.48
11 Нью-Джерсі 20 1.24
12 Нью-Йорк 100 6.21
13 Північна Кароліна 35 2.17
14 Огайо 25 1.55
15 Орегон 40 2.48
17 Пенсильванія 65 4.03
18 Техас 95 5.90
19 Вашингтон 60 3.72
20 Вісконсін 15 0.93
Разом 1 610 100

Абетка[ред.ред. код]

 Абетку шотландської гельської мови   становить 18 літер:
a', b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p, r, s, t, u

Голосні літери можуть вживається з глухим наголосом (grave accent), який також вказує на те, що ця літера позначає довгий звук.

à, è, ì, ò, ù

Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, bàta (човен) та bata (палка): Над де-якими голосними може вживається гострий наголос (acute accent):

á, é, ó

В 1980 році Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував вжиток гострого наголосу (acute accent). В більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів Шотландії науковці й надалі вживають гострий наголос (acute accent), так само як і в Канаді. Останнім часом в шотландських текстах стали з’являтись такі запозичення з латинської абетки, як: v та z тощо. Шотландська абетка називається по-шотландські aibidil. Раніше вона носила назву Beith Luis Nuin, що походила з назв перших трьох літер абетки Ogham: b, l, n.

Традиційні назви літер в абетці[ред.ред. код]

Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви де-яких літер мають сучасне походження (наприклад, . dair > darach, suil > seileach).

  • ailm (ільм),
  • beith (береза),
  • coll (ліщина),
  • dair (дуб),
  • eadha (осика),
  • feàrn (вільха),
  • gort (плющ),
  • uath (глід),
  • iogh (тис)
  • luis (горобина),
  • muin (виноградна лоза)
  • nuin (ясен)
  • onn/oir (дрік)
  • peith (очерет)
  • ruis (бузина),
  • suil (верба),
  • teine (падуб),
  • ura (верес),

Раніше вживалася система назв літер схожа з іншими європейськими абетками: наприклад , .b мала назву beh, c - ec тощо .

Орфографія[ред.ред. код]

В Шотландському високогір’ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.
В Шотландському високогір’ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.


Прадавня ґельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської ґельської мов. Записувалась вона за допомогою абетки Ogham. З приходом християнських місіонерів була запроваджена латинська абетка. Класична Гельська мова вживалась в Ірландії до кінця 17-го століття та до кінця 18-го століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в ірландській та ґельській мовах – це результат реформ правопису в обох країнах, які проводились в різні часи.

Шотландську ґельську мову вперше було стандартизовано в 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни була проведена реформа і був введений офіційний стандарт або Caighdeán Oifigiúil. В 1957 р. були вилучені літери, що не читались. В 1981 р. були введені Ґельські орфографічні правила.

В абетці сучасної шотландської мови 18 літер:

A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.

Літера h зараз використовується лише для позначення lenition приголосних. Вона не вживалась в стародавніх текстах, тому що lenition позначалось за допомогою крапки, яка ставилась над літерою. Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вмирає.

Якість приголосної вказується за допомогою голосних літер навколо неї. Так звані слабкі приголосні – це палатизовані приголосні, широкі приголосні – це задньопіднебінні приголосні. Приголосні, навколо яких знаходяться голосні e та i, становляться слабкими (м’якими), а приголосні, навколо яких знаходяться голосні a, o та u – широкими (твердими). Правило правопису називається caol ri caol agus leathann ri leathann або ("слабка до слабкої та широка до широкої "). Згідно з цим правилом, якщо за приголосної знаходиться i або e, то і перед цією приголосної знаходиться i або e. Таке ж правило діє стосовно a, o та u. Наприклад , t в slàinte [slaːntʃə] , tв bàta [paːtə]. Це правило не стосується вимови голосних. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса -an, наприклад , bròg [proːk] (черевик) / brògan [proːkən] (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких приголосних записується як -ean, протее його вимова не відмінна від вимови суфікса -an. Наприклад , taigh [tʰɤj] (дім) / taighean [tʰɤjən] (дома). В суфіксі множини літера e пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі приголосні, тому що літера 'i попередує сполученню літер gh.


В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс дієприкметника минулого часу завжди пишеться як -te, навіть після широких голосних: наприклад , в togte "піднятий" (на відміну від традиційного togta). Інколи голосні пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відразу зрозуміло яка з них повинна читатись, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису. Голосні, що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:

Tha mi an dòchas. ("I hope.") > Tha mi 'n dòchas.

Вимова[ред.ред. код]

Голосні[ред.ред. код]

Над голосними літерами може вживаться знак глухого наголосу :à, è, ì, ò, ù. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: á, é та ó. Проте зараз використовується лише знак наголосу.

Таблиця вимови голосних IPA
Написання Вимова Англійський еквівалент Як
a, á [a], [a] cat bata, lochán
à [aː] father bàta
e [ɛ], [e] get, late le, teth
è, é [ɛː], [eː] marry, lady sèimh, fhéin
i [i], [iː] tin, sweet sin, ith
ì [iː] evil mìn
o [ɔ], [o] top, boat poca, bog
ò, ó [ɔː], [oː] jaw, donate pòcaid, mór
u [u] brute tur
ù [uː] brood tùr

Диграфи[ред.ред. код]

Таблиця вимов диграфів за допомогою IPA
Написання Вимова Як
ai [a], [ə], [ɛ], [i] caileag, iuchair, geamair, dùthaich
ài [aː], [ai] àite, bara-làimhe
ao(i) [ɯː], [ᵚi] caol, gaoil, laoidh
ea [ʲa], [e], [ɛ] geal, deas, bean
[ʲaː] ceàrr
èa [ɛː] nèamh
ei [e], [ɛ] eile, ainmeil
èi [ɛː] cèilidh
éi [eː] fhéin
eo [ʲɔ] deoch
eò(i) [ʲɔː] ceòl, feòil
eu [eː], [ia] ceum, feur
ia [iə], [ia] biadh, dian
io [i], [ᴊũ] fios, fionn
ìo [iː], [iə] sgrìobh, mìos
iu [ᴊu] piuthar
iù(i) [ᴊuː] diùlt, diùid
oi [ɔ], [ɤ] boireannach, goirid
òi [ɔː] fòill
ói [oː] còig
ua(i) [uə], [ua] ruadh, uabhasach, duais
ui [u], [ɯ], [ui] muir, uighean, tuinn
ùi [uː] dùin

Приголосні[ред.ред. код]

Більшість приголосних вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі приголосні t, d та часто n мають зубну артикуляція (подібно до ірладськоїмови, латині та слов’янськх мов на відміну від ясенної артикуляції в англіській мові.

Губний Labial Зубний/Ясенний Позаясенний Піднебінний Задньопіднебінний
Носовий m ɲ ŋ
Проривний p, b , k, g
Щілинний ʧ, ʤ
Щілинний f, v s ʃ x, ɣ
Сонорний щілинний j
Боковий щілинний l, ɫ ʎ
Вібруючий r
Оплесковий ɾ




Придихання та гучні зупинки в гельській мові[ред.ред. код]

Гучні зупинки /b, d, g/ в гельській мові являють собою безголосі зупинки [p, t, k]. Безголосі зупинки [p, t, k] отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: [ph,th,kh], В кінці складу маємо: [hp,ht,xk]. Попередня аспірація зустрічається також в ісландській мові. В де-яких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається “а”та носового приголосного. Наприклад: taigh 'будинок звучить як [tʰɤi], але an taigh 'цей будинок' - s [ən dʰɤi]. Також tombaca 'тютюн' [tʰomˈbaxkə].

Широкі протии слабких[ред.ред. код]

В гельській мові на зразок ірландської мови вживаються сильні та слабкі приголосні. Історично у приголосних, за якими стояли передньоязичні звуки /e/ та /i/ з‘явився побічний звук [j].

В сучасній гельский мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий “s” фонетично записується як /s´/, проте насправдів це поствеолаярний щілинний приголосний [ʃ], а не [sʲ].


Придихання та написання[ред.ред. код]

Приголосні з придиханням мають особливу вимову: bh та mh - [v]; ch - [x] абог [ç]; dh, gh - [ʝ] або [ɣ]; th - [h], [ʔ], або не читається; ph - [f]. Придихання літер l n r на письмі не позначається. Диграф fh ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: fhèin, fhathast та fhuair, в яких диграф fh читається як [h].

Вимова приголосих в Міжнародній орфоепічній системі IPA
Radical Lenited
Орфографія Широка Слабка Orthography Широка Слабка
b (на початку) [p] [pj] bh [v] [vj]
b (на кінці) [p] [jp] bh [v] [vj]
c (на початку) [kʰ] [kʰʲ] or [cʰ] ch [x] [ç]
c (на кінці) [xk] [kʰʲ] or [çkʲ] ch [x] [ç]
d [t̪] [ʤ] dh [ɣ] [ʝ]
f (на початку) [f] [fj] fh silent silent
f (на кінці) [f] [jf] fh silent silent
g [k] [kʲ] or [c] gh [ɣ] [ʝ]
l [ɫ̪] [ʎ] l no change [ʎ] or [l]
m [m] [mj] mh [v] [vj]
n [n̪ˠ] [ɲ] n [n] [ɲ] or [n]
p (на початку) [pʰ] [pjʰ] ph [f] [fj]
p (на кінці) [hp] [jhp] ph [f] [fj]
r' [rˠ] same as broad r [ɾ] [ɾ]
s [s̪] [ʃ] sh [h] [hʲ]
t (на початку) [t̪ʰ] [tʃʰ] th [h] [hʲ]
t (на кінці) [ht̪] [htʃ] th [h] or silent [hj] or [j]

Наголос[ред.ред. код]

Наголос падає на перший склад, наприклад drochaid 'міст' [ˈtroxaʤ]. Якщо ви будете пам’ятати про це правило, ви ніколи не помилетесь, коли будете читати назви місць: наприклад, Mallaig , [ˈmaʊɫækʲ].) Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, Tyndrum [taɪnˈdrʌm] < Taigh an Droma [tʰɤin ˈdromə]. Це зумовелно тим фактом, що в гельській мові прикметник розсташовується після іменника, якого він описує.

Епінтезиі[ред.ред. код]

В гельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими приголосними вставляється нечіткий звук Шва [ə], який дуже нагадує англійський звук ”ə”:

tarbh (віл) — [t̪ʰarav]
Alba (Шотландія) — [aɫ̪apa].

Елізія[ред.ред. код]

Якщо в кінці слова знаходиться звук Шва [ə], а за словом знаходиться слово, яке розспочинається на голосну, то звук Шва [ə] випадає, наприклад,

duine (чоловік) — [ˈt̪ɯɲə]
an duine agad (твій чоловік) — [ən ˈt̪ɯɲ akət̪]

Тони[ред.ред. код]

Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є китайська та в'єтнамська мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Л’юїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Істрично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у Середніх віках.

Граматика[ред.ред. код]

Шотландська гельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця старо-ірландська мова. Речення утворюється за зразком Присудок – Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, в більшості мов вживається трохи протилежний зраз ок: Підмет – Присудок –Додаток (Пд-Пр-Дд). Також важливою особливостю мови є явище пом’якшення приголосних (Lenition). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:

На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми(інфінітиву). Також в гельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати

Дієслово[ред.ред. код]

  • Немає неозначеної форми(інфінітиву), особисті форми включають: дієслівне ім’я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
  • Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу (Indikativ/Konjunktiv), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова ( залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
  • Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечння – негативну форму, наприколад, “Ти підеш ?“ – „Піду“ (an deach thu?chaidh)
  • У дієслова “бути“ є дві форми: іменний присудок „bi“ та зв’язка „is“
    • Іменний присудок використовується для характеризування підмета: „X є ...“
    • зв’язка „is“ використовується для ідентифікації та визанчення, або для зв’язування двох іменників: „X є Y“
  • Часи
  • 10 неправильних дієслів, включаючи івменний присудок „bi“ та зв’язку “is”, які найчастіше вживаються в рзмові.
  • В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: sgrìobhinn (я б написав).
  • Звичайні, повторювані дії в минулом у можуть передаватись за допомогю форми майбутнього часу.

Іменник[ред.ред. код]

Прикметник[ред.ред. код]

 a' chaileag bhàn – білява дівчина
 an duine maol – личий чоловік
 'S e duine eireachdail a th' ann – Він має гарний вигляд.
 'S e duine laghach a th' ann – Він приємна людина.
 
 an ath-sheachdain – наступного тижня.

Прийменник та займенники[ред.ред. код]

Числівники[ред.ред. код]

  • З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
  • Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічельні слова.
  • В гельській мові досі відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вжимається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом’якшення першої приголосної літери: aon phiseagодин кіт, dà phiseig - два кота, trì piseagan - три кота.

Офіційне визнання[ред.ред. код]

Двомовні назви англійською та гельською на будинку шотландського парламенту, будівництво якого завершено в 2004 р.


Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не використовувалась в освіті та адміністративних справах. Проте в 2005 р. був прийнятий закон по офіційне визнання гельської мови — Gaelic Language (Scotland) Act 2005.

Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з англійською мовою та була створена комісія Bòrd na Gàidhlig, яка ввійшла до складу уряду. Основною метою створення комісії встановлено розвиток мови.

Проте в цьому законі було встановлено, що офіційний розвиток мови обов’язковий лише в суспільних установах та закладах, i він не розповсюджується на заклади, підпорядковані Лондону: королівська поштова служба тощо. Через це гельська мова не набула дійсно широкого розвитку .

Особливості мови[ред.ред. код]

Особливостями гельськоï мови є послаблення (Lenition) приголосних, назалізація, та порядок утворення речення (Предикат – Суб’єкт - Об’єкт ). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими приголосними з’являється придихання: tapadh leat – („Дякую тобі“): /'taxpa 'l´axt/ Послаблення Lenition:

Термін Вимова Переклад
màthair -ma:her- [maːheð] мати
mo mhàthair -mo va:her- [mo vaːheð] моя мати
an cù -an ku:- [ən kuː] собака
do chù -do xu:- [do xuː] твоя собака
tha mi brònach -ha mi bronax- [ha mi ˈbrɔːnəx] є- я- сумний =Я сумний.
tha mi glè bhrònach -ha mi gle: vronax- [ha mi gleː ˈvrɔːnəx] є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний .
A bheil thu brònach? -a vel u bronax- [a veɪl u ˈbrɔːnəx] Запитальна частка- є- ти- сумний  ? =Ти сумний?


Корисні фрази[ред.ред. код]

Гельська Вимова Украïнська
Madainn mhath Mattin wa Доброго ранку!
Feasgar math Fäsker ma Добрий день!
Dè ni mi dhuibh? Dschee ni mi ghuiw Чим можу вам допомогти?
Ciamar a tha sibh? Kimmer a ha schiiw Як вашї справи?
Dè tha dol? Dsche ha doll Що ти це робиш?
Thigibh a-steach Hikiw e-schtscheach Заходьте!
Tha mi duilich Ha mi dullich На жаль
Chan eil mi a' tuigsinn Chan jäil mi a tukschin Я не розумію
Chan eil mòran Gàidhlig agam Chan jäil mooran Gaalik akam Я не дуже багато розмовляю по-гельски.
A bheil Gàidhlig agad? A wäil Gaalik akat Ти розмовляєш по-гельски?
Tha mi glè sgìth ha mi glee skii Я втомлений.
Tha gaol agam ort ha güol akam orscht Я тебе кохаю.
Seo a-nis scho a-nisch Ось так.
Tha mi a' lorg ha mi lorrek Я шукаю
Slàn leat slaan lät До побачення!
Mar sin leat mar schinn lät До побачення ! відповідь на «Slàn leat».
Slàinte slaantsche На здоров’я!
'S toil leam ceòl s toll läm kjool Мені подобається музика.
Tha mi fuar/blàth ha mi fuar/blaa Мені холодно/тепло.
Dùin do bheul duun do wial Стрмий свого язика (замовчи)!
Tha an t-uisge ann ha an tüschke aun Дощить

Словники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]