Шотландія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шотландія
Scotland
Alba
Прапор Шотландії Герб Шотландії
Прапор Шотландії Герб Шотландії
Національний девіз:" Nemo me impune lacessit"
(Ніхто не штовхне мене до безка́рності)
Офіційна мова шотландська гельська, англійська
Інші мови шотландська (германська)
Столиця Едінбург
Найбільше місто Глазго
Прем'єр-міністр Алекс Салмонд
Територія
 — Всього
 — % води

78,782 км²
1.9%
Населення (2001) 5 062 011 осіб
Густота 64 особи/км²
Статус держави Входить до Великої Британії
з 1 травня 1707 року
Валюта фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс −1
Національний гімн Flower of Scotland
(Квітка Шотландії)
Інтернет-домен .uk
Телефонний код 44
розташування Шотландії у Великій Британії
Розташування Шотландії у Великій Британії

Шотла́ндія (Альба, шотл. гел. Alba МФА: [ˈalˠ̪əpə], англ. Scotland МФА: [ˈskɒt.lənd]) — країна, частина Об'єднаного Королівства, колись незалежна держава.

Зміст

[ред.] Історія

У 2500 – 2000 роках на Британські острови прибула хвиля переселенців з південного заходу, ймовірно з Іберійського півострова і сусідніх областей приатлантичної частини сучасної Франції. Ці прибульці заселили Ірландію і західні області Шотландії й Англії.

78 року римляни вдерлися у південну Шотландію, де зустріли сильний опір. Закріпитися у Шотландії римлянам не вдалося й аби захистити себе від нападів з півночі вони спорудили від моря до моря два вали. Залишки кам’яної стіни одного з них, так званого Адріанового валу, збереглися на півдні Шотландії до сьогодні.

У середині 1-го тисячоліття н. е. основну частину країни займали пікти, на півдні жили групи бритів, витіснені з Англії англосакцями. У кінці V і на початку VІ ст. на західні береги Шотландії з Ірландії переселилися кельтські племена скоттів. Їхня племінна назва поступово перейшла на назву всієї країни.

До середини ІХ століття, після завоювання піктів скоттами, було створено єдине королівство, що розповсюдило свій вплив на всю Шотландію. На початку ХІ століття у склад цього королівства ввійшли райони східного узбережжя й рівнина Лотіану, заселені англами.

Шотландське королівство зазнавало набігів скандинавів, що створили собі бази на Оркнейських й Гебридських островах.

Нормандські завоювання Британії не торкнулися Шотландії, хоча шотландський король визнав себе васалом Вільгельма Завойовника. Однак опосередкований вплив цього завоювання був досить значним. Приплив на шотландські землі англосаксів, що втікали від норманів, сприяв розповсюдженню їхньої мови на цих землях. Англійський вплив посилився у ХІІ столітті, після шлюбів між шотландськими й англійськими королівськими родинами. Шотландський королівський двір занглізувався й став центром англосаксонської культури у Шотландії. Провідниками цієї культури були англійські феодали, які були запрошені на службу шотландським королем.

У Шотландії по суті не було кріпацтва. Документи періоду феодалізму не містять свідчень про те, що при продажу землі разом з нею передавалися й селяни.

Наприкінці ХІІІ століття Англія намагалася захопити Шотландію, але англійські війська були розбиті й за договором 1328 року Англія визнала її незалежність. Наприкінці ХІІІ століття було створено парламент. Церковна реформа в середині XVІ століття укріпила у Шотландії пресвітеріанство. 1560 року парламент прийняв закон про визнання пресвітеріанської церкви державною церквою Шотландії. Офіційною мовою Шотландії стала мова, утворена на основі мови англосаксонських переселенців зі значним впливом гельської мови. Ця мова була названа шотландською мовою.

На початку XVIІ століття зв'язки з Англією значно послабшали коли шотландці не прийняли намагання Карла І зблизити англіканську церкву з католицькою й розповсюдити її вплив на всю Шотландію. 1625 року представники шотландських дворян, священиків й буржуазії склали Ковенант - акт про національний союз для захисту пресвітеріанської церкви. Шотландці зібрали сильну армію, зайняли північ Англії й примусили Карла І дати обіцянку поважати релігійні й політичні свободи Шотландії. Шотландці визнали своїм королем сина Карла І.

1650 року Кромвель захопив значну частину Шотландії.

1707 року між Шотландією й Англією було укладено унію про їх політичне й економічне об'єднання в єдину державу, що отримала назву Великобританія. Серед народних мас Шотландії цей союз не був популярним. Пом'якшення у відносинах між шотландцями й англійцями наступило лише у другій половині XVIIІ століття коли укріпилися економічні й культурні зв'язки.

Наприкінці ХІХ й початку ХХ століть виник рух за самостійність Шотландії. 1999 року було відновлено шотландський парламент.

[ред.] Географія

Знімок з космосу

Площа — 78470 км².

Столиця — Едінбург.

Найбільші міста: Глазго, Данді, Абердін.

Шотландія складається з таких частин: Хайлендс (Верховина) на півночі (разом із Грампіанськими горами); у центрі — Лоулендс (Низовина; включно з долинами річок Клайд та Форт), де мешкає основна частина населення і знаходиться головна промислова зона; Південні Аплендс та острови (Оркнейські, Шетландські і Західні).

[ред.] Економіка

Промисловість: електроніка, виробництво двигунів для кораблів і літаків, одягу, паперу, продуктів харчування. Видобуток нафти та природного газу. Розвинений туризм.

Валюта — фунт стерлінгів.

[ред.] Населення

Кількість населення — 5113 тис. осіб (1987).

Мови: англійська; гельська (розмовляють близько 1,3% населення).

Релігії: пресвітеріанство («церква Шотландії»), католицтво.

Результати перепису 2001 року — релігії Шотландії:
Релігія Відсоткі населення
Пресвітеріани 42%
Позарелігійні 28%
Католики 16%
Інші християни 7%
Не дали відповіді 5%
Мусульмани 0.8%
Буддисти 0.1%
Сікхи 0.1%
Юдеї 0.1%
Індуїсти 0.1%
Інші 0.5%

[ред.] Відомі шотландці

Роберт Брюс, Вільям Воллес, Вальтер Скотт, Роберт Бернс, Роберт Льюїс Стівенсон, Адам Сміт

[ред.] Політичний устрій

Шотландія має свій парламент і 72 місця в британському парламенті у Вестмінстері. Місцеве управління подібне до англійського. У Шотландії є рух за незалежність і за передачу більших повноважень Шотландським зборам.

[ред.] Адміністративний поділ

Області Шотландії
Область Площа,
км²
Населення,
осіб (2006[1])
Центр
1 Абердин 186 206880 Абердин
2 Абердиншир 6313 236260 Абердин
3 Ангус 2182 109320 Форфар
4 Аргілл-і-Б'ют 6909 91390 Лохгілпхед
5 Глазго 176 580690 Глазго
6 Дамфріс-і-Галловей 6426 148030 Дамфріс
7 Данді 60 142170 Данді
8 Единбург 264 463510 Единбург
9 Західний Данбартоншир 159 91240 Дамбартон
10 Західний Лотіан 427 165700 Лівінгстон
11 Західні острови 3071 26350 Сторновей
12 Інверклайд 161 81540 Грінок
13 Клакманнаншир 159 48900 Аллоа
14 Морей 2238 86750 Елгін
15 Оркнейські острови 990 19770 Керкволл
16 Перт-і-Кінросс 5286 140190 Перт
17 Південний Ейршир 1222 111670 Ейр
18 Південний Ланаркшир 1772 307670 Гамільтон
19 Північний Ейршир 885 135490 Ірвін
20 Північний Ланаркшир 470 323780 Мотервелл
21 Ренфрюшир 261 169590 Пейслі
22 Середній Лотіан 354 79290 Далкіт
23 Стерлінг 2187 87810 Стерлінг
24 Східний Данбартоншир 175 105460 Керкінтіллох
25 Східний Ейршир 1262 119290 Кілмарнок
26 Східний Лотіан 679 92830 Хаддінгтон
27 Східний Ренфрюшир 174 89290 Гіффнок
28 Файф 1325 358930 Гленротс
29 Фолкерк 297 149680 Фолкерк
30 Хайленд 25659 215310 Інвернесс
31 Шетландські острови 1467 21880 Лервік
32 Шотландські кордони 4732 110240 Ньютаун-Сент-Босвеллс

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами